Айтішний письменник Майкл Лопп не так давно опублікував у своєму блозі цікаву статтю, піднявши незвичайне питання: чи варто відмовлятися від програми, навіть якщо вона добре зроблена, але роками не отримує великих оновлень?
Лопп пише про менеджера задач Things, яким він користувався багато років, але в кінцевому підсумку відмовився від нього на користь іншої GTD-системи. Програма справляється з основними завданнями і має приємний вигляд, але оновлення були дуже рідкісними і незначними. Лопп зазначає:
«Частина мене мирилась з відсутністю змін, оскільки від програми мені потрібно було лише записати задачу в список, зручно додати її в потрібну категорію, встановити потрібний пріоритет і в потрібний момент легко знайти через пошук чи фільтр — все це в Things працювало бездоганно».
«Але як я можу вірити, що користуюсь шедевром серед менеджерів задач, якщо програмі знадобилося більше двох років, щоб отримати просту і зручну функцію синхронізації? Які ще інновації все ще не дійшли до кінцевого продукту? Чому графічний дизайн залишається незмінним роками? Це пахне застійом».
Відсутність динамічного розвитку програми стала головною причиною, чому Лопп видалив Things з комп’ютера.
У захист своїх колег із Cultured Code, розробників Things, гаряче вступив програміст Даниель Ялкут, навівши цікаву меблеву метафору:
«Коли стілець виготовлений і зібраний, робота над його функціональністю завершується. Ось він, стілець, і на ньому можна сидіти. Але покупці справедливо будуть скаржитись на грубу роботу, поки майстер не завершить трудомісткий процес обробки деталей, полірування та покриття лаком. Тільки тоді стілець можна вважати добре зробленим».
Ялкут погоджується, що програмне забезпечення, як і будь-який інший продукт, повинно піддаватися критиці — але лише в тому випадку, коли воно не виконує важливу функцію, а не через відсутність загальних змін. Хоча сам Ялкут визнає, що думав про застій в програмі Keynote: програма залишалася найкращою у своєму класі, але роками майже нічого не змінювалося. Тим не менше, Ялкут так і не відмовився від Keynote (адже не перейдеш же на PowerPoint!).
* * *
Отже, виникає питання: чи варто шукати заміну програмі з усталеним набором інструментів, якщо поставлені перед нею завдання в основному не змінюються, а сама програма стабільно справляється з ними?
Як уже зазначалося, питання не просте, оскільки з одного боку є реальні потреби користувача і об’єктивні недоліки програми, а з іншого — бажання отримати щось нове, хоч і не зовсім необхідне, але обов’язково захоплююче. І чим більш професійно користувач ставиться до свого інструменту, тим менше друге тисне на перше…
Наскільки важливе для вас регулярне оновлення улюблених програм, якщо їх основна функціональність вас влаштовує? Чи вважаєте ви обов’язковим динамічний розвиток програм, або розробники можуть трохи розслабитись, якщо інструменти задовольняють більшість потреб?
А як ви ставитесь до цього питання?
* * *
Свіжі та актуальні новини на: https://airport.lg.ua/