Експеримент зі скороченням робочих годин у Швеції: чи здатне це підвищити продуктивність праці?

У світі все більше країн зменшують тривалість робочого тижня, намагаючись підвищити рівень продуктивності праці та загальну якість життя своїх громадян. Водночас країни, що зберігають традиційний 40-годинний робочий тиждень, досі не змогли значно досягти зростання економічної ефективності. Задля вивчення цього феномену Швеція запустила експеримент, що дозволяє з’ясувати, чи зменшення робочих годин насправді може стимулювати більшу ефективність працівників. Місто Гетеборг стало піонером цього дослідження, а мета проекту полягає в тому, щоб перевірити, чи здатне скорочення робочого часу на 2 години на день позитивно вплинути на продуктивність.

Експеримент у Гетеборзі: що передбачає нововведення?

З 1 липня в шведському місті Гетеборг стартував цікавий експеримент, в якому беруть участь працівники муніципальних установ. Під час цього експерименту працівники будуть працювати по 6 годин на день замість стандартних 8, при цьому збережуть свій рівень заробітної плати. Цей нововведений графік роботи діятиме впродовж року, проте паралельно будуть порівнювати результати продуктивності праці працівників, які працюють за стандартним графіком, тобто 8 годин на день.Цей експеримент спрямований на перевірку гіпотези, чи зменшення робочих годин може не тільки підвищити продуктивність працівників, але й покращити їх самопочуття. Очікується, що цей досвід дасть відповідь на важливе питання: чи ефективно скорочення робочого часу при збереженні зарплати впливає на результативність роботи.

Проект у Гетеборзі: на чому робиться акцент?

Під час експерименту відбудеться порівняння двох груп працівників: одна група буде працювати по 8 годин, а інша — за новим графіком, що передбачає 6-годинний робочий день. За результатами цього проекту оцінюватимуть такі аспекти, як загальна продуктивність праці, кількість лікарняних, рівень стресу та задоволення від роботи. Оскільки зростаюча кількість стресових факторів на роботі негативно впливає на ефективність праці, очікується, що скорочення робочих годин сприятиме зниженню рівня стресу і, відповідно, підвищенню продуктивності праці.Як зазначає заступник мера Гетеборга Метью Пілхем, «ми намагаємося з’ясувати, чи є зменшення робочих годин насправді ключем до підвищення продуктивності та покращення загального самопочуття працівників». Результати цього дослідження можуть стати основою для подальших змін у трудових відносинах, не лише в Швеції, але й у всьому світі.

Економічні аспекти скорочення робочих годин

Під час обговорення ефективності експерименту важливо звернути увагу на економічні аспекти скорочення робочих годин. Історично доведено, що надмірна кількість робочих годин не завжди призводить до збільшення продуктивності. Країни з високими рівнями робочих годин, такі як Греція, не є найкращими за рівнем продуктивності праці. На цьому графіку видно, що середня кількість годин, витрачених на роботу, не завжди корелює з ефективністю.

Як видно з цього графіка, країни з високими трудовими витратами не завжди демонструють високий рівень економічної ефективності. Це може свідчити про те, що більше робочих годин не завжди веде до підвищення результативності, а отже, необхідно переосмислити підхід до кількості робочих годин.

Аналізуючи графік продуктивності праці за годину, можна побачити, що навіть в країнах з меншою кількістю робочих годин спостерігається вищий рівень продуктивності на одиницю часу. Це підтверджує необхідність перегляду стандартів робочого часу на користь скорочення тривалості робочих днів.

Історія скорочення робочого часу

Ідея скорочення робочих годин не є новою. Перші експерименти в цьому напрямку були проведені ще в 1930-х роках, коли американський промисловець В.К. Келлогг впровадив 6-годинний робочий день на своєму підприємстві. Це не лише сприяло підвищенню продуктивності, а й дало змогу створити нові робочі місця. Підхід виявився настільки успішним, що він використовувався до 1985 року.Ще в 1930 році видатний економіст Джон Мейнард Кейнс передбачав, що до 2030 року більшість людей працюватимуть не більше 15 годин на тиждень. Це передбачення стало важливим етапом у розвитку теорій про оптимальний робочий час, хоча на практиці більшість країн зберігають тривалі робочі тижні.

Мінливі умови праці: зваження на здоров’я та психологічні аспекти

Сьогодні багато професіоналів вважають, що зменшення робочих годин сприятиме не лише поліпшенню психологічного стану працівників, а й зниженню захворюваності. Постійне перебування на роботі може призвести до стресу, виснаження, а в деяких випадках — до серйозних хвороб. Тому експеримент у Гетеборзі може стати важливою віхою в розвитку трудових відносин, де психологічне здоров’я працівників стане пріоритетом.

Перспективи та виклики для інших країн

Враховуючи позитивний досвід Швеції, інші країни можуть взяти на озброєння цю модель скорочення робочих годин. Проте це потребує значних змін у політиці, культури праці та економіки. Адже скорочення робочого часу для одних може бути важливим для підвищення якості життя, а для інших — складним кроком через соціальні та економічні обмеження.

• Зниження рівня стресу.Збільшення продуктивності на одиницю часу. Покращення здоров’я працівників.