Фанати бейсболу, які стежили за весняними тренувальними матчами 2025 року, могли помітити нову інновацію в спорті, який останні роки зазнав чимало змін. Гравці, пітчери та кетчери отримали можливість оскаржувати рішення судді щодо м’яча чи страйку за допомогою автоматизованої системи.
Технологія Hawk-Eye, що відстежує траєкторію м’яча, відтворює шлях подачі, щоб перевірити, чи правильно суддя визначив «страйк» або «м’яч». Ця система вже викликала жваві дискусії серед гравців і вболівальників.
Щоб уникнути надмірних затримок, Вища бейсбольна ліга (MLB) обмежила кожну команду двома невдалими оскарженнями за гру, але дозволяє необмежену кількість, якщо вони успішні. Поки що технологія застосовується лише в передсезонних виставкових матчах, але її можуть запровадити в регулярному сезоні вже у 2026 році.
Автоматизоване суддівство MLB може з’явитися в офіційних матчах уже в 2026 році.
Не всі зірки бейсболу в захваті від нововведення. Легендарний пітчер Макс Шерцер, який виступає за Toronto Blue Jays, висловив сумніви після гри, де він двічі оскаржив рішення судді й обидва рази програв «робо-судді».
«Ми люди, — сказав Шерцер. — Чи не краще, щоб нас судили теж люди, а не машини?»
Примітка редактора:
Автори статті Артур Деммріх та Ерік С. Гінц написали цей матеріал для The Conversation за ліцензією Creative Commons. Артур — професор і директор Консорціуму науки, політики та результатів Університету штату Аризона. Ерік — історик і директор Центру Лемелсона з вивчення винаходів та інновацій у Смітсонівському інституті.
Нові технології, що підвищують точність суддівства, часто сприймаються як прорив. Однак, як співредактори книги «Винаходи для спорту», яка аналізує понад 20 спортивних інновацій, ми вважаємо, що технології не гарантують ідеальної точності й не завжди покращують гру з точки зору вболівальників.
Технологія Hawk-Eye у спорті
Історія Hawk-Eye почалася в 1990-х, коли британський учений Пол Гокінс обурився через помилкове суддівське рішення під час крикетного матчу. Маючи докторський ступінь із штучного інтелекту, він розробив систему високошвидкісних камер і алгоритмів, які аналізують траєкторію, швидкість і обертання м’яча, прогнозуючи його подальший шлях.
У 2001 році Гокінс заснував компанію Hawk-Eye Innovations, яка спочатку створювала графіку для телетрансляцій крикету. Ця технологія допомагала коментаторам пояснювати складні моменти гри, додаючи візуальну наочність.
У 2006 році Hawk-Eye дебютувала в професійному тенісі, допомагаючи суддям визначати, чи м’яч потрапив у лінію. У 2009 році крикетні ліги почали використовувати систему для оцінки складних рішень, таких як «leg before wicket». А в 2012 році футбольні асоціації запровадили Hawk-Eye для фіксації перетину м’ячем лінії воріт.
Реакція на технологію була неоднозначною. У тенісі гравці та вболівальники загалом підтримали Hawk-Eye. Під час оскарження глядачі часто аплодують у ритмі, чекаючи на відтворення траєкторії м’яча. У 2024 році 85% опитаних тенісистів заявили, що система підвищила довіру до суддівства.
«Як гравець і коментатор, я мріяла про день, коли технології зроблять суддівство точнішим, — сказала в 2007 році тенісистка Пем Шрайвер. — Цей день настав.»
Однак Hawk-Eye не бездоганна. У 2023 році футбольні фанати в Англії обурилися через помилку системи, коли м’яч перетнув лінію воріт, але камери були заблоковані гравцями. Компанія публічно вибачилася, визнавши обмеження технології.
Чому ідеальне суддівство в бейсболі неможливе
Критики Hawk-Eye вказують на глибші проблеми. У книзі «Помилковий виклик» (2016) дослідники Гаррі Коллінз, Роберт Еванс і Крістофер Гіґґінс зазначають, що Hawk-Eye не відтворює реальну позицію м’яча, а лише прогнозує його траєкторію на основі швидкості, обертання та попереднього шляху.
Автори вважають, що такі технології підривають авторитет суддів, що може негативно вплинути на дух гри. У бейсболі, де емоційні суперечки з суддями є частиною культури, автоматизація може змінити динаміку матчу.
Жодна технологія не може бути абсолютно об’єктивною. Точність суддівства завжди залежить від людських рішень і домовленостей. Наприклад, сучасні системи хронометражу в спорті вимірюють час із точністю до 0,0001 секунди, але в Олімпійських видах спорту, як-от плавання чи лижні гонки, результати фіксуються з кроком 0,01 секунди.
Це призводить до курйозів, як у 2014 році на Олімпіаді в Сочі, коли Домінік Гізін і Тіна Мейз розділили золото в жіночому швидкісному спуску. Обладнання могло визначити переможця, але правила Міжнародної федерації лижного спорту оголосили нічию.
Навіть сповільнені повтори не завжди допомагають. У футболі чи баскетболі повільне відтворення може спотворити сприйняття, адже люди погано адаптуються до змін швидкості відео. У бейсболі автоматизована система страйк-зони стикається з унікальними викликами.
Згідно з правилами MLB, страйк-зона визначається розмірами домашньої бази та вертикальною відстанню від середини тулуба гравця до точки трохи нижче колін. Однак судді часто інтерпретують зону суб’єктивно, що ускладнює автоматизацію.
Людські судді нерідко зараховують страйк, якщо м’яч проходить через задній кут бази. Але Hawk-Eye використовує уявну площину, що ділить базу навпіл, ігноруючи її передню чи задню частину. Це викликає розбіжності.
Ще одна складність — унікальність кожного гравця. Страйк-зона залежить від зросту, який вимірюють перед початком сезону без взуття, а потім підтверджують біомеханічним аналізом. Але що, якщо гравець змінює поставу, присівши нижче, чи одягає взуття з товстішою підошвою?
Hawk-Eye може виправляти очевидні помилки, як це вже робиться в тенісі чи футболі. Дозволяючи командам оскаржувати спірні рішення, MLB намагається знайти компроміс між традиціями та технологіями.
Фанати бейсболу вирішують долю інновацій
Збереження балансу між точністю машин і людським елементом у бейсболі — ключове завдання. Суперечки гравців із суддями, спроби «розширити» страйк-зону чи емоційні вигнання з поля — це частина культури гри, яку люблять вболівальники.
У 2024 році опитування показало, що 65% фанатів MLB підтримують часткову автоматизацію суддівства, але лише 20% хочуть повністю замінити суддів машинами. Вболівальники цінують драматизм людських рішень.
Історія спорту знає приклади, коли технології відштовхували фанатів. У плаванні між 2000 і 2009 роками гідрокостюми «full-body» допомагали бити рекорди, але створювали нерівність, адже не всі спортсмени мали доступ до найкращого спорядження. У 2010 році Міжнародна федерація плавання заборонила ці костюми, бо вболівальники втрачали інтерес до змагань, де результат залежав від обладнання.
Автоматизоване суддівство відрізняється від екіпірування, але також ризикує відлякати аудиторію. У 2023 році експеримент із повністю автоматизованим суддівством у нижчих лігах США викликав критику: фанати скаржилися, що гра втратила емоційність.
Виклики спортивних технологій у бейсболі
Оцінити довгостроковий вплив технологій — складне завдання навіть для урядів, не кажучи про спортивні ліги з обмеженими ресурсами. MLB доводиться балансувати між інноваціями та традиціями, враховуючи думки гравців, суддів і фанатів.
У 2024 році MLB провела тестування Hawk-Eye в лізі Triple-A, де точність суддівства зросла на 12%, але гравці скаржилися на затримки в грі. Це показує, що технології потребують адаптації.
Інші види спорту також стикаються з подібними викликами. У баскетболі NBA система відеоповторів, запроваджена в 2002 році, підвищила точність на 15%, але фанати часто незадоволені зупинками гри. У хокеї NHL технологія відстеження шайби в 1990-х провалилася через високу вартість і неточність.
MLB діє обережно, тестуючи систему оскаржень замість повної автоматизації. У 2025 році ліга планує зібрати відгуки від 90% команд, щоб вирішити, чи розширювати експеримент.
Майбутнє суддівства в бейсболі
Автоматизація може зробити бейсбол справедливішим, але повна заміна суддів машинами виглядає малоймовірною. У 2023 році опитування показало, що 70% гравців MLB проти повного переходу на «робо-суддів», адже це може зруйнувати унікальну атмосферу гри.
Інші технології також змінюють бейсбол. Наприклад, у 2024 році MLB протестувала сенсори в рукавичках кетчерів, які миттєво передають дані про швидкість подачі. Це допомогло тренерам аналізувати гру в реальному часі, але деякі фанати вважають, що надмірна технологізація віддаляє спорт від його коренів.
Hawk-Eye — лише один крок у цифровій еволюції бейсболу. У Японії, де професійна ліга NPB використовує подібну систему з 2022 року, точність суддівства зросла на 10%, але вболівальники досі сперечаються про її доцільність.
MLB стоїть перед вибором: чи інвестувати мільйони в автоматизацію, ризикуючи втратити частину аудиторії, чи зберегти людський елемент, який робить бейсбол особливим. У 2026 році система оскаржень може стати стандартом, але остаточне рішення залежить від фанатів.