Розкриття діяльності російських пропагандистів: моніторинг закликів до геноциду та агресивної війни
Дослідження, представлене Кримською групою прав людини на прес-конференції в Укрінформі, зосереджено на викритті діяльності російських пропагандистів, що закликають до геноциду українців. За словами Ірини Седової, журналіста-розслідувача та дослідника кримської правозахисної групи, протягом 2024 року було здійснено моніторинг російських ЗМІ, де активно поширюються заклики до агресії та порушення міжнародних норм.
Документи, аналізовані Кримською групою прав людини, охоплюють період з березня 2022 року по грудень 2024 року, під час якого було виявлено понад 444 цитат, що містять ознаки кримінальних правопорушень, таких як заклики до геноциду або агресивної війни. Серед них 78 цитат містять прямі заклики до геноциду українців, а 172 цитати — до агресивної війни. Це підтверджує серйозні порушення з боку російських медіа, що активно підтримують насильницькі дії проти українців.
Юлія Крилова-Грек, кандидат психологічних наук, наголосила на тому, що міжнародне право передбачає покарання для осіб, які розповсюджують заклики до геноциду, що призводять до реальних злочинів. Однак сучасні закони, прийняті міжнародною спільнотою майже 70 років тому, не є ефективними у боротьбі з цими порушеннями, оскільки вони не враховують новітні форми комунікації, зокрема соціальні мережі.
Крім того, важливим аспектом дослідження є вплив мови ворожості на суспільство. Мова ненависті, спрямована на дегуманізацію людей, значно збільшує ймовірність використання насильства. Людміла Опришко, експерт в галузі психолінгвістики, підкреслила, що це створює передумови для подальших злочинів, таких як вбивства і катування. Тому важливо не лише забезпечити покарання для тих, хто розповсюджує таку мову, а й розробити механізми її превенції.
Незалежний консультант з міжнародного права Анна Мікенко звернула увагу на те, що міжнародне право криміналізує лише найекстремальніші форми закликів до насильства, зокрема геноцид. Водночас існуючі приклади притягнення до відповідальності за такі заклики мають обмежене застосування, оскільки вони стосуються застарілих засобів поширення інформації, таких як радіо та газетні публікації. Сучасні канали, такі як телевізійні канали та Telegram, створюють нові виклики для правозахисників і органів правопорядку.
Ольга Скрипник, голова кримської правозахисної групи, зазначила, що збройні конфлікти у світі з часом лише масштабується, а нові технології, зокрема соціальні мережі, ще більше ускладнюють боротьбу з пропагандою ненависті. Вона акцентувала, що для ефективного реагування на заклики до геноциду необхідно адаптувати законодавство та стратегії боротьби з пропагандистами.
За результатами дослідження, експерти дійшли висновку, що міжнародне право та національне законодавство України потребують суттєвих змін для ефективної боротьби з закликами до геноциду. Важливим кроком є розробка нових підходів до правового реагування, враховуючи сучасні засоби поширення інформації та зміну форм пропаганди, що призводить до ескалації конфліктів.
Авторами дослідження було відзначено важливість створення спеціалізованих баз даних для документування та аналізу закликів до геноциду. Такі ресурси, як база даних CPG, стають важливим інструментом для правозахисників та органів правопорядку, що дозволяють здійснювати більш ефективний моніторинг і збори доказів для подальших юридичних дій.