Інженер-проєктувальник Дмитро Макакон поділився важливою інформацією в коментарі до Укрінформу, зазначивши, що серйозної шкоди можна завдати завдяки певним факторам. Однак він підкреслив, що створення моста є надзвичайно складним процесом.
«В принципі, серйозна шкода може бути завдана певними факторами. Але створення мосту — це надзвичайно важка задача, — сказав він.
За словами експерта, під час інциденту на мосту в жовтні 2022 року, коли вантажівка потрапила на міст, обговорювалось використання вибухівки вагою 21 тонна. Щоб досягти значущого руйнівного ефекту, недостатньо лише підводного вибуху. «Вибух на мосту — це як на долоні: основна енергія піднялася вгору, а у воді вона розподіляється по-різному. Вода обмежує поширення вибухової хвилі, тому більше енергії спрямовується на структуру моста, — пояснив Макакон.
Він також зазначив, що знищити опору моста зовнішнім впливом надзвичайно важко. Товщина опори складає кілька метрів, а для контрольованого вибуху потрібно виконати точні розрахунки і підібрати правильний момент для закладки вибухівки. «Такі мости мають величезний запас міцності. Пригадайте, скільки часу знадобилось для пошкодження Антоновського мосту, хоча його не вдалося повністю знищити. Керченський міст є новим, він побудований з сучасних матеріалів, що ще підвищує його надійність, — додав інженер.
За словами експерта, сила підводного вибуху була значною, про що свідчать наслідки на відео та фотографіях. «Як можна побачити на кількох відео та фото наслідків вибуху, вибухова хвиля пошкодила навіть проїжджу частину мосту. Паркан, що знаходиться на значній висоті від води, також зазнав серйозних ушкоджень. Це вказує на те, що сила вибуху була справді значною. Вода надає додатковий руйнівний ефект, але наслідки будуть видно не відразу, а через певний час, — сказав він.
Макакон підкреслив, що хоча вода знищує опору моста, російські сили можуть встигнути провести ремонтні роботи. «Відновлення мосту потребує місяців роботи дайверів, або ж можна створити спеціальний бар’єр навколо підтримки та відкачати воду, що дозволить приступити до звичайних ремонтних робіт, — пояснив він.
За словами військового експерта Павла Наджні, такі споруди спроектовані з урахуванням усіх можливих навантажень та ризиків. «Якщо говорити прямо, навіть якщо на міст надійде удар від військових кораблів чи криголамів, вони не зможуть зруйнувати його. Навіть ядерний вибух, якщо не спрямувати його точно на об’єкт, не призведе до повного знищення, — зауважив він.
Військовий експерт Олексій Хетман припустив, що операція щодо підриву може мати подальші наслідки. «Основне, що вдалося наблизитись до мосту за допомогою підводних безпілотників. Це вказує на те, що в майбутньому може бути проведена ще одна атака з використанням вибухівки, — зауважив він.
Як повідомляє Ukrinform, 3 червня Служба безпеки України провела спеціальну операцію, атакувавши підводну частину кримського моста. Операція готувалася протягом кількох місяців. Агенти СБУ здійснили заміну підтримки моста, а о 4:44 ранку 3 червня було активовано перший вибуховий пристрій. Підводні роботи на дні моря призвели до значних пошкоджень через детонацію 1100 кг вибухівки. О 6-й ранку за київським часом в Telegram-каналі, який слідкує за ситуацією на Кримському мосту, з’явилось повідомлення про тимчасове перекриття руху. Згодом рух було відновлено, але знову зупинено. Російські канали повідомили, що на мосту було зафіксовано атаку українських морських безпілотників.
Інциденти в окупованому Криму є регулярними, зокрема і поблизу мосту, що з’єднує Крим з Росією. Російська влада звинувачує Україну в організації цих атак, хоча Україна офіційно не підтверджує свою причетність до них. Зокрема, тодішній секретар Ради національної безпеки та оборони України, Олексій Данилов, підтвердив причетність Служби безпеки України до нападів на кримський міст у жовтні 2022 року та липні 2023 року.
Україна вважає кримський міст незаконним об’єктом на своїй території і ставить перед собою юридичну мету — припинити його функціонування.