Ситуація з переслідуванням кримських татар у Криму: випадок Хізб УТ-Тахрір
За інформацією Кримського ресурсного центру Татар (КРК), Крим переживає нескінченні репресії, зокрема у справі Хізб УТ-Тахрір, де під переслідування потрапили 122 особи, серед яких 119 кримських татар. Ці люди зазнають жорстоких умов утримання, багато з них знаходяться в російських в’язницях та колоніях, а деякі — під домашнім арештом. Станом на 2025 рік, за інформацією правозахисників, 79 осіб відбувають покарання в умовах суворого режиму, 33 — у слідчих ізоляторах, 2 — під домашнім арештом, 8 були звільнені, але мають обмеження.
Історія переслідувань та арештів
З моменту окупації Криму Росією було проведено 19 хвиль арештів, пов’язаних з так званою справою Хізб УТ-Тахрір. Остання хвиля затримань відбулася в лютому 2025 року, коли російські окупаційні сили затримали п’ятьох чоловіків, залишивши без батьківської підтримки семеро дітей. Усього внаслідок політичних репресій 252 дитини, діти кримських політичних в’язнів, змушені рости без батька, що є ще одним тяжким наслідком цих репресій.
Звинувачення проти заарештованих базуються на свідченнях так званих «прихованих свідків», експертних висновках, що часто ґрунтуються на співпраці з ФСБ, а також на наявності забороненої літератури та аудіозаписів, де, за словами звинувачення, зафіксовані релігійні та політичні обговорення. Ці докази часто не мають належної юридичної сили, що ставить під сумнів справедливість процесів, за якими проходять затримані.
Умови утримання і наслідки для осіб, звинувачених у тероризмі
Особи, яких звинувачують у причетності до Хізб УТ-Тахрір, отримують надзвичайно жорстокі вироки. Зокрема, строк ув’язнення може досягати 19 років, з яких перші роки підсудні проводять в умовах суворого режиму, де рівень людських прав і гуманності залишає бажати кращого. Протягом цих років політичні в’язні піддаються численним психологічним та фізичним знущанням, що значно погіршує їхнє здоров’я.
Правозахисна ситуація та відсутність обмінів
Жоден з політичних в’язнів, яких було засуджено в рамках цієї справи, не потрапив до обміну. Вони змушені відбувати покарання в Росії та на окупованому півострові, що порушує міжнародне право і принципи гуманності. У той час як правозахисники продовжують звертати увагу на проблему незаконних ув’язнень та репресій, українська громадськість та міжнародна спільнота залишаються на боці кримських татар, намагаючись привернути увагу до порушень прав людини.
Хізб УТ-Тахрір: Політична організація та її мета
Хізб УТ-Тахрір — це політична мусульманська організація, яка діяла в понад 50 країнах світу, в тому числі й в Україні, протягом останніх 70 років. Метою організації є пропаганда ісламських принципів життя та повернення мусульман до основ ісламської релігії. Однак з моменту своєї заборони в Росії та на території окупованого Криму, організація стала об’єктом жорстких переслідувань, що призвело до арештів її активістів і прихильників.
Заборона Хізб УТ-Тахрір в Росії та Криму
У 2003 році Верховний суд Російської Федерації визнав Хізб УТ-Тахрір терористичною організацією, хоча міжнародні організації та правозахисники висловлюють сумніви щодо цієї класифікації. Після анексії Криму в 2014 році Росія поширила своє законодавство на цей регіон, включаючи заборону діяльності Хізб УТ-Тахрір, що спричинило хвилю репресій серед кримських татар. Організація на даний момент не є терористичною за міжнародними стандартами, і її учасники стикаються з численними порушеннями прав людини.
Звільнення деяких засуджених кримських татар
Незважаючи на численні репресії та важкі умови утримання, у лютому 2025 року були звільнені три засуджених за першою групою кримських татар. Це стало важливим кроком для місцевої громади, хоча ще багато політичних в’язнів залишаються в тюрмах. Правозахисники та міжнародні організації продовжують працювати над захистом прав кримських татар і їхніх родин, які зазнали відчутних втрат від наслідків репресій.