Режим, очолюваний президентом РФ, протягом чверті століття цілеспрямовано експлуатує наративи про уявну зовнішню загрозу, намагаючись мобілізувати населення навколо фіктивної концепції «російської ідентичності». Але саме безжальна мілітаризація суспільства та нищівні військові кампанії, ініційовані Кремлем, призвели до катастрофічних людських втрат, про що свідчать верифіковані дані Генерального штабу України щодо масштабів втрат армії Російської Федерації внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.
Мільйон втрат серед російських військових у війні проти України
Згідно з офіційними зведеннями, які публікує Генеральний штаб Збройних сил України, сукупні втрати російських військових формувань, включаючи як незворотні бойові втрати (ліквідацію особового складу), так і санітарні (важкі поранення, що унеможливлюють подальшу участь у бойових діях), сягнули одного мільйона осіб. Ця цифра охоплює весь період війни, що розпочалася 24 лютого 2022 року, та відображає безпрецедентний рівень людських ресурсів, витрачених на досягнення геополітичних цілей.
Цифрові показники свідчать про руйнування власної армії
Особливістю російського командування є тактична байдужість до життя особового складу, що проявляється у частих штурмових операціях без належного тилового забезпечення, евакуації поранених чи медичного супроводу. В результаті цього формується так званий «ефект м’ясорубки», в якому війська, переважно мобілізовані з бідних регіонів, зазнають надмірних втрат. Ці дії супроводжуються системною дегуманізацією бійців, де окремі підрозділи знищуються в повному складі протягом лічених діб після прибуття на фронт.
Порівняння з історичними втратами армії Росії
Якщо співставити поточні втрати РФ в Україні з історичними військовими конфліктами, масштаби катастрофи стають очевидними:
- Кількість втрат перевищує сумарні бойові втрати Росії у всіх збройних конфліктах після завершення Другої світової війни.
- Втрати у 15 разів перевищують кількість загиблих у десятирічній війні в Афганістані (1979–1989).
- Понад у десять разів більше загиблих і поранених, ніж під час обох військових кампаній у Чечні (1994–1996, 1999–2009).
Соціальні наслідки війни для внутрішньої ситуації в Росії
Невпинне виснаження кадрових ресурсів супроводжується дедалі більшим соціальним напруженням в регіонах РФ. Мобілізаційна кампанія зачіпає передусім депресивні області, де рівень безробіття та бідності є найвищим. Після відправки на фронт, значна частина мобілізованих або гине, або повертається інвалідами. Це формує демографічний дисбаланс і поглиблює кризу в соціальних структурах. Пропаганда намагається применшити масштаб проблеми, однак поширення інформації через соціальні мережі, незалежні медіа та листування в месенджерах робить реальну картину доступною навіть у глибокій провінції.
Пропаганда і дезінформація: спотворення реальності
Офіційні канали РФ, орієнтовані на формування спотвореного уявлення про перебіг війни, постійно повідомляють про нібито успішні наступи та незначні втрати. Проте незалежні джерела, супутникові знімки, OSINT-аналітика, а також численні свідчення родичів загиблих та поранених демонструють протилежну картину. Згідно з висновками міжнародних експертів, смертність серед російських солдатів у сучасній війні в Україні є однією з найвищих серед усіх локальних конфліктів XXI століття.
Імперські амбіції Путіна: причина втрат
Війна, розв’язана Москвою, є прямим наслідком спроб відновлення геополітичного впливу радянського зразка. Вона не має легітимного виправдання з погляду міжнародного права. У центрі цієї агресивної стратегії – культ особи та маніакальна ідея домінування над сусідніми державами, яка реалізується ціною сотень тисяч життів. Це підтверджує не лише статистика, але й аналіз психологічної мобілізації населення через страх, репресії та контроль над інформаційним простором.
Медіа-відображення безглуздості втрат
У цифровому просторі поширюються відео-матеріали, що демонструють колосальні втрати та деморалізацію російських військових. Один з таких матеріалів, поширений Генштабом ЗСУ, фіксує кадри евакуації тіл, знищених колон і залишених позицій. У контексті сучасної інформаційної війни цей візуальний контент набуває особливої ваги, формуючи альтернативну до кремлівської версію подій, яка базується на фактах і доказах, а не на вигаданих тріумфах.