Російська Федерація здійснює оновлення своєї «системи візуального маскування» на Далекому Сході, встановлюючи нові протиповітряні ракетні комплекси С-300 та С-400. Це підтверджується останніми супутниковими знімками, доступними через Google Earth, які були детально проаналізовані відомим аналітиком OSINT, який використовує псевдонім AS-22. На цих зображеннях чітко видно розташування додаткових світильників поблизу кількох ракетних одиниць, що дає підстави для висновку про посилення маскування.
Супутникові зображення з Google Earth. Ілюстрація: Twitter
Деталі спостереження за оновленнями на Далекому Сході
Інформація про нові зміни в ракетних комплексах
- 1533-й гвардійський зенітний полк отримав нові Мулаги. Один з них, ймовірно, імітує буксирну установку С-300, але відсутність радіолокатора дає підстави вважати його лише декоративним елементом, а не функціонуючим елементом маскування.
- 1534-й зенітний ракетний полк отримав модель, схожу на C-300PS 5P85C. Однак через відсутність радарного обладнання, навіть у випадку, якщо ця система була б справжньою, вона виконувала б роль лише «декору».
- 24-а протиповітряна ракетна бригада отримала три нові мулаги. Вони вже більш схожі на реальні ракетні комплекси, хоча дизайн все ще залишається занадто примітивним, щоб бути ефективним у реальних умовах.
Супутникові зображення з Google Earth. Ілюстрація: Twitter
Оцінка ефективності нових моделей маскування
Незважаючи на намагання вдосконалити систему маскування, ефективність цих нових моделей залишається сумнівною. Вони не оснащені критично важливими компонентами, такими як радарне обладнання, що означає, що вони виконують роль «маскування», а не реальної загрози для ворожих інтелектуальних систем або безпілотників. Проте є ймовірність, що ці моделі можуть бути доопрацьовані в майбутньому, зокрема шляхом додавання більше реалістичних елементів і використання менш поширених варіантів початкових установок.
Що таке Осінт (OSINT) та його роль у сучасних технологіях
OSINT (розвідка на основі відкритих даних) — це метод збору, аналізу та використання відкритих джерел інформації, таких як новини, соціальні мережі, супутникові знімки, форуми, відео, офіційні документи та інші доступні ресурси. Цей метод став надзвичайно важливим як для розвідувальних агентств, так і для журналістів, аналітиків, волонтерів і навіть для звичайних користувачів Інтернету.
Використання відкритої розвідки (OSINT) набирає популярності, оскільки новітні технології, зокрема супутникові знімки, і платформи, як-от Telegram і Twitter, дозволяють отримувати інформацію в режимі майже реального часу. Це дає можливість швидко реагувати на зміни на полі бою, спростовувати підробки або знаходити точні відомості про переміщення техніки, місця ударів та інші важливі моменти.
Сучасний розвиток ОСІНТ в контексті війни в Україні
Війна в Україні стала яскравим прикладом ефективності використання OSINT. Завдяки відкритим джерелам було зібрано численні факти, що підтверджують наявність російської агресії, які стали доступними завдяки відкритій аналітиці. Це дозволило миттєво реагувати на події та надавати точну інформацію громадськості та міжнародним організаціям.
Основною перевагою OSINT є його доступність, однак є й недоліки. Зокрема, інформація, отримана через відкриті джерела, не завжди є надійною, тому важливо проводити ретельну перевірку даних перед їх використанням.
Джерело: Twitter