Сьогодні світ відзначає 34-річчя від моменту, коли студент із Фінляндії, Лінус Торвальдс, у квітні 1991 року вперше оголосив на форумі, що займається створенням власної операційної системи як хобі, незважаючи на обмежені ресурси, і вже через декілька місяців продемонстрував робочу версію ядра, що стало фундаментом для подальшого розвитку всесвітньо відомої **операційної системи Linux**, яка нині застосовується у найрізноманітніших сферах: від мобільних пристроїв та маршрутизаторів Wi-Fi до «розумних» побутових приладів та наукових модулів на борту космічної станції ISS, охоплюючи неймовірно широкий спектр застосувань.
Історія створення Linux
У численних інтерв’ю Торвальдс неодноразово підкреслював, що головним джерелом натхнення для нього стала архітектура Unix, але її ліцензія була надто дорогою для студента, що й стало стимулом для розробки власного ядра. Одночасно проект GNU шукав ядро для повноцінної операційної системи, і їхні зусилля органічно поєдналися. На початку 1990-х більшість операційних систем були закритими, належали науково-дослідним установам або комерційним компаніям, що обмежувало доступ для індивідуальних розробників, створюючи унікальні виклики для Торвальдса.
Складові Linux та роль GNU
Щоб уникнути плутанини у термінах, важливо розрізняти ключові компоненти:
- GNU — це величезний набір відкритого програмного забезпечення, який забезпечує не лише операційні системи, а й широкий спектр програмних інструментів, від компіляторів до текстових редакторів.
- Ядро Linux — це центральна частина операційної системи, яка сама по собі не має графічного інтерфейсу і взаємодіє з користувачем через командний рядок. Його компактність та гнучкість дозволяють застосовувати ядро на серверах, мобільних телефонах, маршрутизаторах Wi-Fi та інших пристроях, а додавання графічного середовища з вікнами та кнопками забезпечує зручну взаємодію для кінцевого користувача.
- Розподіли Linux — різноманітні варіанти Linux, що відрізняються набором програмного забезпечення, графічним інтерфейсом та призначенням, дозволяючи адаптувати систему під конкретні завдання та потреби користувачів, забезпечуючи максимально ефективне використання ресурсів.
Сучасне домінування Linux
- Суперкомп’ютери: усі 500 найшвидших суперкомп’ютерів світу працюють на **Linux**, а понад 90% хмарних платформ обслуговуються системами на його основі, включаючи Amazon, Google, Microsoft та інші глобальні корпорації.
- Мобільні пристрої: **Android**, що базується на Linux, контролює близько 72% світового ринку смартфонів, щороку активується понад 1,5 мільярда нових пристроїв; існують також інші мобільні Linux-системи, такі як Moblin, Sailfish OS, що охоплюють різні ніші користувачів.
- Сервери: понад 96% найпопулярніших веб-серверів у світі використовують Linux, що підкреслює його надійність, стабільність та гнучкість у корпоративному середовищі.
- IoT та вбудовані системи: більше 68% Інтернет-пристроїв працюють на **Linux**, а ринок вбудованих Linux-рішень оцінюється приблизно у 5,3 мільярда доларів, що свідчить про глобальне поширення цієї платформи у промисловості та побутових застосуваннях.
- Робочі столи: частка **Linux** у сегменті десктопів зросла з 2,76% у 2022 до 4,1% у середині 2025 року, а у США перевищує 5%, демонструючи стабільне розширення користувацької бази.
- Розробники: близько 78,5% програмістів у світі обирають **Linux** як основну або додаткову платформу для розробки, що підтверджує його важливість у технологічній екосистемі та популярність серед професіоналів.
Майбутнє та значення Linux
Таким чином, система, яка виникла як студентське хобі, перетворилася на глобальне явище з неймовірною універсальністю та стабільністю, охоплюючи майже всі сфери сучасної цифрової інфраструктури, від розподілених обчислень та серверних рішень до мобільних пристроїв та IoT, демонструючи, що **Linux** став не лише технологічною основою, а й культурним феноменом відкритого програмного забезпечення, що надихає розробників та корпорації по всьому світу.
Джерело: 9to5linux.com