Спеціальний трибунал, який планується створити країнами Заходу для притягнення до кримінальної відповідальності за агресію проти України, не буде проводити судовий процес над Володимиром Путіним заочно, поки він залишається на посаді президента Російської Федерації. Крім того, не будуть судитись і прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін, а також міністр закордонних справ Сергій Лавров. Згідно з повідомленням Glavcom, яке посилається на інформацію з Euronews, таке рішення є результатом багаторічних політичних переговорів та юридичних обмежень.
Як повідомляють два європейські чиновники, знайомі з ходом переговорів, можливість притягнення до відповідальності високопосадовців РФ буде реалізована лише у разі їхньої фізичної присутності на суді. Це малоймовірно, оскільки Росія продовжує заперечувати факт агресії проти України і відмовляється співпрацювати з міжнародними судами та організаціями. Існує варіант, за якого суд над Володимиром Путіним може відбутись після його відставки з посади президента.
Це обмеження для заочного суду є, по суті, компромісом між державами-членами ЄС, зазначив один із дипломатів. Після тривалих обговорень і консультацій, правила цієї процедури були остаточно узгоджені, і на даний момент зміни в них малоймовірні. «Зрештою, питання залишається політичним, а не юридичним», — пояснив чиновник.
Після підписання угоди Україною 9 травня, документ буде представлений на голосування в Парламентській асамблеї Ради Європи, яка об’єднує представників 46 держав-членів. Для ратифікації угоди необхідно, щоб дві третини голосів підтримали цей документ, що здається майже гарантованим через широку підтримку серед країн-членів.
Зокрема, держави, які займають нейтральну або навіть проросійську позицію, як Угорщина та Сербія, можуть утриматися або не підтримати рішення, але вони навряд чи застосують вето. Демократичні країни поза Європейським континентом, включаючи Канаду, Австралію, Нову Зеландію та Японію, теж, ймовірно, підтримають цю ініціативу, що ще більше зміцнить її легітимність на міжнародному рівні.
Щодо Сполучених Штатів, то їх участь у створенні трибуналу на даний момент малоймовірна. Під час адміністрації президента Джо Байдена США підтримували ініціативу встановлення справедливості для жертв агресії Росії, але після приходу до влади Дональда Трампа позиція Вашингтона змінилася. США не брали участі в останніх переговорах, що відбулись наприкінці березня, і наразі невідомо, як зміни у політиці Трампа можуть вплинути на подальший розвиток судового процесу.
«Більше 38 країн висловили політичну підтримку створенню трибуналу, зокрема й Європейський Союз», — зазначив представник Ради Європи в інтерв’ю Euronews.
За прогнозами, після ратифікації угоди, трибунал буде базуватися в Гаазі. Місто вже давно є важливим центром міжнародного правосуддя, де розташовані Міжнародний суд та Міжнародний кримінальний суд. Останній вже видав ордери на арешт Володимира Путіна та одного з його заступників за незаконне переміщення українських дітей до Росії.
Також варто згадати, що Угорщина прийняла рішення покинути Міжнародний кримінальний суд, і уряд цієї країни планує припинити своє членство в цій організації. Процес виходу з юрисдикції МКС може зайняти до року.
До того ж, Міжнародний кримінальний суд раніше заарештував президента Філіппін Родріго Дутерте за злочини проти людства. Він був затриманий після того, як суд видав ордер на його арешт у зв’язку з серією злочинів, пов’язаних з війною проти наркотиків на Філіппінах.
Не так давно десятки країн висловили протест проти санкцій, накладених адміністрацією Дональда Трампа на Міжнародний кримінальний суд. Президент США підписав указ, що накладає жорсткі економічні санкції на ІКС і забороняє в’їзд його працівникам до Сполучених Штатів, звинувачуючи суд у «незаконних і необґрунтованих діях» проти США та їхніх союзників, зокрема Ізраїлю.