Російська армія та її вплив на суспільство: перехоплені розмови та страх серед цивільних
Українська розвідка продовжує розкривати важливі моменти, пов’язані з ситуацією в Росії через перехоплені телефонні розмови. Одна з таких розмов, що стала відома через Головне управління розвідки Міністерства оборони України, свідчить про серйозний страх серед росіян перед власною армією. Це показує реальний стан психічного клімату в країні, де навіть цивільні виявляються занепокоєними діями своїх військових.
У розмові, перехопленій українськими розвідниками, російський чоловік з села в регіоні Брянськ попереджає співрозмовника про небезпеку, яку несуть втікачі з російської армії. Його слова: «Ти не виходиш на вулицю? Подивись, там же хтось із винних військовослужбовців. Пильнуй!» — вказують на те, як сильно російське населення побоюється своїх солдатів, які, ймовірно, вже втекли з армії та можуть нести загрозу для мирних громадян.
Ця розмова ще раз підтверджує страх, який охопив російських громадян, що не довіряють своїм збройним силам. Сьогодні багато людей у Росії відчувають тривогу щодо подальшого розвитку подій у своїй країні, зокрема через невизначеність, пов’язану з армійськими та військовими операціями.
Ще однією цікавою частиною цієї ситуації є виявлене українськими розвідниками твердження одного з російських солдатів, що Росія вже почала нагадувати Північну Корею. Військовослужбовець зізнається, що багато солдатів не хочуть гинути за інтереси Путіна, що тільки підсилює розчарування і страх серед військових.
Це спостереження вказує на велику втрату довіри до керівництва, особливо з боку тих, хто знаходиться на передовій і пов’язаний з реальними бойовими діями. Російські солдати, незважаючи на свою відданість армії, не хочуть ставати частиною війни, яку вони не підтримують і не розуміють її причин. Вони бояться за своє життя та безпеку, адже війна з Україною приносить лише втрати та страждання.
Загроза від російської армії для мирних громадян зростає, а українські військові, в свою чергу, готуються до відповідної відплати. Гур української розвідки наголошує, що за кожен військовий злочин, скоєний проти українського народу, буде притягнуто до відповідальності відповідних осіб. Це твердження свідчить про жорстку позицію України щодо порушників прав людини та військових злочинців.
Такі заходи є частиною стратегії України, спрямованої на забезпечення справедливості і покарання тих, хто здійснює агресію проти мирного населення. Українські розвідувальні служби продовжують виявляти нові факти порушень прав людини, що мають серйозні наслідки для міжнародної безпеки.
Водночас, українські військові не зупиняються на досягнутому. Вони навчилися швидко розрізняти групи північнокорейських та російських військових, що рухаються в напрямку їхніх позицій. Майор Антон Захархук, заступник командувача повітряного батальйону 95-ї бригади, розповів, що, незважаючи на подібність у формах та методах ведення бойових дій, бійці збройних сил навчилися чітко визначати, хто перед ними — росіяни чи північнокорейці.
Відмінність між північнокорейськими та російськими військовими полягає в їхній поведінці під час бойових дій. Північнокорейські солдати продовжують рухатися навіть під час обстрілів, не зупиняючись і не відступаючи. У той час як російські військові, зазвичай, при підозрі на обстріл намагаються відійти або зменшити свою активність. Така відмінність дозволяє українським військовим не тільки точніше визначати противника, але й більш ефективно знищувати ворожі підрозділи.
Цікавою є також ситуація з північнокорейськими солдатами, яких нещодавно захопили українські військові в районі Куршина. Один із полонених виявив бажання залишитися в Україні, що свідчить про розчарування та відсутність підтримки режиму Кім Чен Ина. Це важливий момент, оскільки він підкреслює відсутність згуртованості серед північнокорейських солдатів, а також можливе невдоволення їхнім перебуванням в Україні в умовах жорстоких боїв.
Під час допиту один з полонених солдатів висловив бажання залишити Україну і повернутися до Північної Кореї. Це ще раз підтверджує, що не всі північнокорейці підтримують своїх керівників і можуть зневіритися в їхніх військових операціях. Українська влада активно публікує відео, на яких видно, як вони взаємодіють з полоненими, що створює додатковий тиск на авторитарні режими, які направляють своїх солдатів у чужу війну.
Враховуючи ці факти, можна сказати, що війна Росії проти України має не тільки політичні та військові наслідки, але й величезний вплив на моральний стан як цивільних осіб, так і військових, що беруть участь у цьому конфлікті. Історія з полоненими, розмови про невдоволення та страх серед росіян і північнокорейців, які воюють на боці агресора, є важливими показниками розвалу системи та нестабільності всередині країни-агресора.