Ізраїль розглядає можливість великих ударів по ядерних об’єктах Ірану в 2025 році
Ізраїль вивчає варіанти можливих великих військових ударів по іранських ядерних об’єктах в 2025 році, прагнучи використати вразливі точки в обороні Тегерану після його нещодавніх невдач на міжнародній арені. За даними Wall Street Journal, такий підхід базується на глибокому аналізі інформації, зібраної в кінці терміну президентства Джо Байдена, що дозволило зробити певні висновки щодо ймовірних майбутніх загроз.
Однак цей план не є новим. Подібні оцінки були зроблені ще під час президентства Дональда Трампа, і, ймовірно, саме він підтримає ідею атак, спрямованих на зупинку іранської ядерної програми. Представники військових кіл США зазначають, що для того, щоб атаки Ізраїлю були успішними, йому знадобиться підтримка у вигляді сучасної зброї та військової допомоги від Сполучених Штатів.
Зокрема, Трамп має побоювання, що час для зупинки іранської ядерної програми спливає, і він прагне максимізувати зусилля щодо запобігання створенню ядерної зброї Тегераном. Президент США також вважає, що надання підтримки Ізраїлю може бути одним з важливих кроків для досягнення цієї мети. Цей сценарій став більш ймовірним після низки геополітичних змін, які сталися в останні роки.
Іранська реакція на зовнішній тиск і відмову від переговорів
Незважаючи на ці міжнародні тиски, Іран продовжує демонструвати стійку позицію. Верховний лідер Ірану, Алі Хаменеї, категорично відкинув можливість переговорів з Дональдом Трампом, посилаючись на невдалий досвід з ядерною угодою 2015 року, з якої США вийшли під час правління Трампа у 2018 році. Відмова від цієї угоди в результаті введення жорстких санкцій проти Тегерану викликала значну напругу в регіоні, а також призвела до нового етапу економічного тиску на Іран.
У своїй заяві Хаменеї наголосив, що переговори з таким урядом не можуть бути мудрими, ані розсудливими, ані гідними. Він заявив, що в разі, якщо США будуть загрожувати Ірану, іранська сторона готова відповісти на ці загрози, вживаючи адекватних заходів для захисту своєї безпеки. Це свідчить про готовність Ірану до ескалації конфлікту, якщо ситуація в регіоні вимагає цього.
Верховний лідер підкреслив, що досвід з США вчить Ірану не вступати в діалог з країною, яка діє односторонньо і порушує міжнародні угоди. Іран також залишає за собою право вживати контрзаходи, якщо відчуває загрозу для національної безпеки. Це заяви стали ще однією складовою частиною тривалої конфронтації між двома країнами, яка загострюється через питання ядерного роззброєння.
Санкції США і кампанія максимального тиску
Наприкінці січня 2025 року Дональд Трамп введе нові санкції проти Ірану, які мають на меті подальше ускладнення економічної ситуації в країні. Оновлені обмеження стосуються кількох суден, які перевозили іранську нафту, а також спрямовані на обмеження доступу Ірану до міжнародних фінансових ринків. Це частина ширшої стратегії тиску на Тегеран, що передбачає посилення санкцій на всіх фронтах, від економіки до політики.
Протягом своєї першої каденції президент Трамп вів так звану кампанію максимального тиску, яка включала в себе санкції, націлені на економічне придушення Ірану з метою змусити його до підписання нової угоди, що обмежить можливості країни у розвитку ядерної та балістичної зброї. Ця стратегія принесла певні результати, але також спричинила значну напругу в регіоні і відновлення суперечок між Іраном і його міжнародними опонентами.
Ситуація в контексті глобальної геополітики
Ситуація навколо іранської ядерної програми є частиною глобальної геополітичної боротьби за вплив у Близькому Сході. Ізраїль, США і кілька європейських країн прагнуть обмежити ядерні амбіції Ірану, щоб запобігти потенційному розвитку ядерної зброї, що може суттєво змінити баланс сил у регіоні. Іран же в свою чергу вважає свої ядерні амбіції частиною національної безпеки і не готовий відмовитися від них без вигідних для себе умов.
Цей конфлікт не лише впливає на двосторонні відносини між Іраном і Заходом, але й має значний вплив на стратегічні альянси в усьому світі. Країни, що мають власні інтереси в регіоні, слідкують за розвитком подій, оскільки будь-яке ескалація конфлікту може мати серйозні наслідки для безпеки та стабільності в глобальному масштабі.