Колишній помічник президента Росії, Владіслав Сурков, у своєму інтерв’ю L’Express висловив думку про майбутнє розширення Росії. За його словами, країна буде розширюватися настільки, наскільки дозволить Бог, що відображає надзвичайно амбітні плани Кремля щодо збереження і посилення впливу на світовій арені. Інтерв’ю з Sурковим було опубліковано на сайті «Glavcom», де експерти вже розглядали можливі наслідки цієї заяви для глобальної безпеки.
Стратегії та цілі Росії в Україні
Владіслав Сурков підняв важливе питання щодо результату, який він вважає перемогою Росії в контексті триваючих переговорів, зокрема в рамках мирних процесів, що почалися в Ріяді. Відповідаючи на це питання, Сурков наголосив, що визначення перемоги у війні з Україною може бути досягнуте через військову або дипломатичну поразку Києва, а також через поділ української території на фрагменти, що включають приречення на утворення нових «квазідержав» під російським контролем.
«Такі маневри, уповільнення або паузи на цьому шляху можуть бути передбачені, але головною метою є досягнення результату, коли Україна втратить свою незалежність, а її частини будуть підпорядковані Росії», – зазначив Сурков.
Технічні та тактичні зміни в стратегії
Також, Сурков звернув увагу на те, що стратегічні цілі Російської Федерації в Україні залишаються незмінними з моменту початку військових дій у лютому 2022 року. Однак тактичні цілі були адаптовані відповідно до реалій, що виникають у ході конфлікту. Він підкреслив, що Росія продовжує працювати над впровадженням нових стратегічних планів, які забезпечать їй домінування на пострадянському просторі та сприятимуть її глобальному впливу.
Кордон Росії: культурне, військове та ідеологічне розширення
Сурков також заявив, що Росія не має чітко визначених кордонів, і її «вплив» простягається на всі території, де присутні культурні, інформаційні, військові, економічні та гуманітарні зв’язки. За словами Суркова, Російська міра – це величезний простір, який охоплює різні регіони світу, в тому числі Європу, Азію та Близький Схід. Масштаб російського впливу змінюється в залежності від конкретного регіону, але незмінно залишається величезним, і це не можна ігнорувати, – зазначив він.
«Російський захід є скрізь, де присутній російський вплив: у культурі, в інформаційних потоках, в політичних процесах та навіть у військових операціях», – додав він.
Використання європейської зброї та роль Франції в конфлікті
Ще однією важливою темою, піднятою Сурковим, стала роль європейських держав, зокрема Франції, у підтримці військових дій проти Росії. За його словами, європейська зброя активно використовується для підтримки «маріонеткового» уряду в Києві, що, на його думку, лише підсилює антирусійську настрій в Україні та перешкоджає її єдності. Сурков вважає, що це є частиною стратегії Заходу, спрямованої на силове колонізування України та створення політичних та економічних умов для посилення його впливу в Східній Європі.
Ідея «штучної політичної сутності» України
Іншим важливим аспектом висловлювань Суркова стало його розуміння самої суті України. Він назвав її «штучною політичною сутністю», яка складається з кількох різних регіонів, кожен з яких має різну історичну, культурну та політичну спадщину. За словами Суркова, ці регіони не можуть знайти спільну мову і постійно перебувають у стані внутрішнього протистояння. Зокрема, Південний і Східний регіони є традиційно російськими, Центральна частина – більш схильна до русифікації, а західна частина – найсильніше протистоїть російському впливу.
На його думку, війна в Україні розділяє країну на два основні табори: російських і антирусійських, що призводить до неможливості досягнення внутрішньої єдності. Це є, на думку Суркова, основною причиною, чому конфлікт в Україні не може бути вирішений мирним шляхом.
Реакція на витік інформації та оцінка Пескова
У відповідь на публікацію щодо заяв Суркова, у Кремлі відреагували на витік інформації. Дмитро Песков, прес-секретар президента Путіна, заявив, що Сурков, хоча і є талановитою особистістю, не використовує електронну пошту для важливих комунікацій, що є певним спростуванням спроб використати ці дані як доказ «секретної» політики Кремля.
Разом з тим, дослідницька група Bellingcat проаналізувала витік інформації, що включав 2337 повідомлень, проте сенсаційних або нових відомостей щодо російської політики стосовно України не було виявлено. Однак, на думку аналітиків, деякі документи можуть допомогти зрозуміти тонкощі політики Кремля в українському напрямку.