рф активізувала фінальний етап інформаційної операції, спрямованої на дискредитацію України в рамках актуального процесу обміну військовополоненими, використовуючи контрольовані медіа та проксі-ресурси для поширення маніпулятивних повідомлень та деструктивних наративів у медіапросторі.
Дискредитаційна кампанія росії: цілі, структура, керівництво
Згідно з аналітичними висновками Служби зовнішньої розвідки України, політичне рішення про запуск масштабної інформаційної атаки було ухвалене безпосередньо керівництвом кремля, а координацію оперативного реагування та синхронізацію меседжів прокремлівських ресурсів забезпечує один із заступників голови адміністрації президента рф.
Маніпулятивна стратегія інформаційного тиску
Стратегічне завдання дезінформаційної операції — активізувати суспільне обурення в Україні через інсинуації щодо недоліків у діях української влади, підважити довіру до державних інституцій серед військових і цивільного населення, а також сформувати у міжнародної аудиторії уявлення про Україну як державу, що не виконує свої зобов’язання.
Масове залучення російських пропагандистів та іноземних проксі
До реалізації інформаційної атаки активно залучені відомі російські пропагандисти, включаючи представників симоньян, соловйова, а також десятки так званих воєнних кореспондентів і блогерів, що діють у російськомовному сегменті соцмереж. Суттєвою є й участь іноземних інформаційних платформ, афілійованих із рф — серед них виділяються угорські ресурси Magyar Nemzet і Magyar Hírlap, чеський портал CZ24.news, словацький Jednotné Slovensko та франкомовний Réseau International.
Ключові пропагандистські наративи та меседжі
Основна мета цих ресурсів — поширення деструктивних тез, що мають на меті спотворити сприйняття ситуації. Зокрема, вони тиражують заяви про відмову України приймати тіла загиблих, про нібито наявність тисяч нерепатрійованих тіл українських військових, а також про бездіяльність української влади, що змушує родичів загиблих продовжувати чекати повернення останків.
Кульмінація кампанії та інформаційна дестабілізація
Фінальний етап інформаційної операції, згідно з отриманими даними, має припасти на завершальну фазу обміну полоненими, орієнтовно 20 червня, і включатиме навмисне поширення фейкових списків ідентифікованих тіл українських військових та цивільних, аби створити ілюзію некомпетентності української влади та викликати масове суспільне невдоволення.
Фінальним акордом інформаційної атаки стане вкидання у публічний простір перекручених даних, які нібито підтверджують передачу тіл загиблих українців, що, у свою чергу, має викликати хвилю паніки та посилити напруженість у суспільстві, з одночасним перекладенням провини за злочини на українське керівництво.
Стан справ щодо повернення тіл загиблих
У межах завершеного етапу репатріаційних заходів було повернуто 1245 тіл. Загальна кількість переданих тіл, за заявами російської сторони, становить 6057, більшість з яких ідентифікуються як українські військовослужбовці. Такі твердження активно використовуються для конструювання наративу про нібито бездіяльність України у процесі повернення своїх загиблих.
Інформаційна війна як складова гібридної агресії рф
- Акцент на психологічному впливі через підрив довіри до інституцій.
- Залучення медіа-мереж за межами рф для маскування джерела інформації.
- Формування зовнішньополітичного тиску через поширення недостовірної інформації.
- Використання теми загиблих як емоційного тригера для мобілізації негативу.
SEO-аспекти інформаційних кампаній: довгі запити, перцепція, семантика
З урахуванням зростання складності дезінформаційного контенту, спостерігається активне використання так званої метрики perplexity — міри складності тексту, що ускладнює автоматичне розпізнавання фейкових повідомлень. Довгі, синтаксично складні речення у поєднанні з цільовими ключовими словами дозволяють маніпулятивному контенту залишатися видимим у пошуковій видачі, що вказує на потребу у поглибленій медіаграмотності та аналітичному підході до споживання інформації.
- Поширення неправдивих тверджень щодо репатріації.
- Акцент на дисфункції державного управління у сфері обміну.
- Інформаційне навантаження через багатоканальну дистрибуцію.
- Формування деструктивного фону в українському інформаційному полі.