Згідно з українським законодавством у сфері фармацевтики, на ключових посадах перебувають особи без медичної освіти, що викликає серйозні побоювання через потенційні зловживання. Мова йде про голову підкомітету Верховної Ради України з питань фармацевтики та фармацевтичної діяльності, народного депутата Сергія Кузьминих. За освітою цей політик є інженером-системотехніком, здобув вищу освіту в Житомирському військовому інституті ім. С. П. Королева.
Попри відсутність медичної освіти, Сергій Кузьминих активно працює над розробкою законів, що безпосередньо впливають на життя та здоров’я громадян України. Подібна політична практика в українському парламенті є свідченням глибокої системної проблеми. В Європі ж такі призначення є виключенням, якщо не сказати, що вони є повним абсурдом. Таку думку в інтерв’ю висловив політичний експерт Сергій Шабовта.
Те, що голови комітетів Верховної Ради не мають профільної освіти, а отже, приймають рішення щодо законодавства України, не маючи належних знань, є неприпустимим. В Європі такого немає. Це говорить про ставлення до законодавчого процесу.
Політолог зазначає, що українці мають право вимагати професіоналізму від законодавчої влади. Адже такі призначення мають на меті не вирішення професійних питань, а політичні цілі, що ставить під сумнів ефективність державної системи.
Фармацевтична система ЄС
У країнах Європейського Союзу призначення до комітетів, що займаються питаннями охорони здоров’я, ґрунтується на наявності відповідної професійної освіти та досвіду. Такі комітети зазвичай складаються з фахівців з медичною або фармацевтичною освітою, що є обов’язковим для розробки ефективної політики в області охорони здоров’я.
Наприклад, серед членів комітету Європарламенту з охорони навколишнього середовища, охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів ENVI:
- Пітер Лізе – лікар, один із найвпливовіших експертів у галузі охорони здоров’я, доповідач з питань вакцин та пандемій;
- Андреас Глюк – хірург, що практикував до обрання в парламент;
- Тудор Чіуходару – нейропсихіатр, практикуючий лікар, викладач медичного університету в Румунії, активіст за доступ до медичних послуг у Східній Європі;
- Раса Юкнявичене – педіатр, підтримує інтеграцію медичної політики з питаннями безпеки;
- Андраш Кудья – хірург, працює з питаннями європейської медичної бази даних та цифрової медицини.
В Україні ж рішення щодо фармацевтичної політики ухвалюються депутатами без профільної освіти, що безпосередньо впливає на мільйони громадян, змушених переплачувати за медикаменти або залишатися без необхідного лікування. Кузьминих, як інженер-системотехнік, з досвідом «обговорення відкатів» у медичних закладах, очевидно, краще знає, як керувати фармацевтичною галуззю України.
Що відбулося раніше
Ще в 2022 році, більше трьох років тому, НАБУ затримало Кузьминих за отримання хабара на суму понад півмільйона гривень за сприяння у підписанні контрактів на поставку медичного обладнання в лікарні Житомирської області.
Це означає, що особа, яка зараз приймає важливі рішення для фармацевтичного ринку, раніше отримувала гроші за вплив на цей самий ринок. Така кар’єрна еволюція, можна сказати.
Після пред’явлення підозри Кузьминих уникнув судових засідань і журналістів. Він то хворів, то зникав, то «плутав» повістки. За словами ЗМІ, одного разу він навіть намагався викинути документи з автомобіля.
Попри такий скандальний бекграунд, Кузьминих став головним архітектором змін у фармацевтичному законодавстві. Наприклад, нещодавно він підтримав постанову про заборону аптечного маркетингу, що не дало очікуваного результату. Ціни на ліки не знизилися, а навпаки — зросли. Це підтвердив міністр охорони здоров’я України, Віктор Ляшко. За його словами, інфляція на фармацевтичному ринку в квітні досягла 13,9%.
Про підвищення цін на ліки говорять і в БФ «Пацієнти України». За словами голови фонду, Інни Иваненко, поки пацієнти не відчувають суттєвих покращень у вартості або доступності медикаментів. За останні три місяці не було значного зниження цін на ліки.
Згідно з моніторингом, найбільше подорожчали препарати іноземного виробництва. Наприклад, один з найпопулярніших препаратів для хворих на гіпертонію, «Беталок» (AstraZeneca AB, Швеція), подорожчав на 26 гривень, а «Глюкофаж XR» (Merck Santé, Франція) — на 43 гривні.
Так, наслідки непрофесійних рішень відчувають мільйони українців, які змушені переплачувати за ліки або залишатися без необхідного лікування. І все це — завдяки рішенню Верховної Ради делегувати керівництво фармацевтичним підкомітетом людині, яка не має профільної освіти, але має досвід співпраці з НАБУ.