Європейський Союз розробляє фінансову модель для підвищення доходів від заморожених активів Росії, переводячи їх у більш ризиковані інвестиційні інструменти. Основна мета – забезпечити довготривалу підтримку України, дотримуючись норм міжнародного права та уникаючи повної конфіскації російських коштів, що викликає сумніви у деяких країн-членів ЄС.
Основні положення схеми
ЄС планує створити механізм, що дозволить ефективніше використовувати близько 200 мільярдів євро заморожених російських активів, зберігаючи при цьому юридичну обережність. Ця схема передбачає «перерозподіл коштів у більш ризикові інвестиційні фонди», що потенційно збільшить доходність та підтримає економіку України, постраждалу від збройного конфлікту.
За словами чотирьох інформованих джерел, ключовий принцип полягає у тому, щоб уникнути конфіскації основного капіталу та запобігти звинуваченням у порушенні міжнародного права.
Юридичні обмеження щодо повної конфіскації
Заморожені активи були заблоковані у 2022 році як відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Проте деякі країни, зокрема Німеччина та Італія, вважають неприпустимою повну конфіскацію через можливі юридичні та фінансові наслідки.
У цьому контексті Євросоюз планує використовувати лише доходи, отримані від інвестицій цих активів, що дає змогу уникнути звинувачень у привласненні коштів Росії. У 2024 році країни G7 погодилися надати Україні 45 мільярдів євро за рахунок доходів від інвестування заморожених активів.
Частка ЄС у цьому фінансовому пакеті становить 18 мільярдів євро, які планують витратити до кінця 2025 року.
Плани підтримки України у 2026 році
Фінансові міністри 27 країн Євросоюзу зберуться в Люксембурзі на неформальну зустріч для обговорення подальших кроків щодо управління замороженими активами.
Важливо отримати від Європейської Комісії інформацію про доступні варіанти використання заморожених російських активів та подальші кроки в санкційному режимі
Польща запропонувала впровадження нової оборонної ініціативи SAFE для фінансування постачання зброї в Україну. Запропонований механізм відкриває довготривалі політичні дискусії, адже уряди Європи балансуватимуть між продовженням підтримки Києва та власними бюджетними обмеженнями.
Один із варіантів передбачає створення «спеціальної цільової компанії» під егідою ЄС, куди будуть передані заморожені активи, зокрема з Euroclear (Бельгія). Це дозволить спрямовувати кошти у більш прибуткові інвестиції, хоча точні напрямки ще не визначені.
Наразі ці активи розміщені в Центральному банку Бельгії з мінімальною прибутковістю. У 2024 році отримані відсотки склали 4 мільярди євро, які були використані для обслуговування боргу країн G7 перед Україною.
Прихильники ініціативи вважають, що така стратегія збільшить доходи на підтримку України та захистить ЄС від можливих спроб окремих країн заблокувати санкції і повернути кошти Росії.
Механізм санкцій ЄС вимагає одностайності для продовження кожні півроку. Прем’єр Угорщини Віктор Орбан вже погрожував вето щодо продовження санкцій. Єврокомісія веде неформальні переговори з кількома країнами, зокрема Францією, Німеччиною, Італією, Естонією, шукаючи юридичні способи утримання активів навіть у випадку припинення санкцій.
Поки що ефективного обходу цього механізму не знайдено. Розглядається створення нового фонду за принципом простої більшості голосів, щоб уникнути права вето Угорщини.
Водночас критики попереджають, що у разі невдалих ризикових інвестицій податки можуть лягти на громадян ЄС. Додатковим викликом є перевантаженість бюджетної системи ЄС в рамках поточної програми на 1,2 трильйони євро, новий фінансовий цикл розпочнеться лише у 2028 році.
Як зазначає один з європейських дипломатів, «важко буде знайти додаткові кошти в межах існуючої багаторічної фінансової програми». Також значна частина пакету допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро, затвердженого у 2023 році на період до 2027 року, вже витрачена.