Її золото на чемпіонаті світу з фехтування Tbilisi стало несподіванкою для багатьох, хоча це зовсім не так. Харков Влад Влад три роки тому вже був чемпіоном Європи, і на цьогорічному чемпіонаті континенту завоював золото з командою. Влада є впертою, самокритичною та досить досвідченою спортсменкою. Вона володіє тими рисами, які необхідні для досягнення високих результатів у спорті.
Інтерв’ю з чемпіонкою світу
У нещодавньому інтерв’ю з Sport.UA чемпіонка світу розповіла, як вона закохалася у фехтування, як важко було після переїзду з Ужгорода до Києва, а також про зниклого безвісти дядька та її олімпійську мрію.
— Влад, як ти відчуваєш себе після перемоги на чемпіонаті світу? Чи вже звикла до нового статусу?
— Емоції все ще дуже сильні та яскраві. Величезна кількість привітань і розмов з журналістами постійно нагадують мені про перемогу та всі емоції, які я пережила.
Чемпіонський шлях Влади
— Чи відчуваєш ти, що чемпіонська ейфорія заважала командним змаганням?
— Це не була ейфорія, а скоріше емоційне виснаження після сильної напруги. Я хотіла показати себе в команді, як і всі дівчата з нашої команди. Ми боролися до кінця, але спорт не завжди залежить від логіки — результат може змінюватися через багато різних факторів.
Важливі моменти на шляху до успіху
— Коли ти вперше потрапила у світ фехтування? Що тебе привабило до цього виду спорту?
— Коли мені було дев’ять років, тренер прийшов до нашої школи і запропонував дітям записатися на секцію фехтування. Це був момент, який змінив моє життя. Після першого тренування я зрозуміла, що це моє. Це був доленосний момент, і я більше не могла уявити своє життя без фехтування.
Роль війни в житті спортсменки
— Як війна змінила твоє життя та сприйняття світу?
— Це травма, яка залишиться зі мною назавжди. Але я намагаюся триматися і залишати любов у своєму серці, навіть у найважчі моменти. Для мене важливо пам’ятати, що ми повинні підтримувати один одного та об’єднуватися в ці важкі часи.
— Які емоції супроводжують тебе в спорті, коли війна не дає спокою?
— Війна сильно впливає. Іноді я виходжу на трасу, відчуваючи, що моє серце болить від новин, але я повинна вимкнути ці почуття і фокусуватися на фехтуванні. Я працюю з психологом і намагаюся не допускати зайвих думок під час змагань.
Мрії та прагнення на майбутнє
— Ти мрієш про Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі. Як ти плануєш підтримувати свою мотивацію наступні три роки?
— Це буде складний шлях, але я намагаюся не думати про це надто багато. Мотивація приходить через любов до спорту та моїх бажань. Я впевнена, що якщо я буду працювати з любов’ю до того, що роблю, то все буде добре.
