Ізраїль стане однією з перших країн, на які поширюватиметься реформа механізму призупинення безвізового режиму для короткострокових поїздок до країн ЄС та Шенгенської зони, затверджена у вівторок Європейським парламентом і Радою ЄС, повідомляють джерела в Європарламенті. Водночас, ці зміни мають на меті сигналізувати країнам, що користуються перевагами безвізу, стимулюючи їх знизити міграційний потік до Європейського Союзу.
Основні положення реформи
Нові норми розширюють підстави для призупинення безвізового режиму, серед яких порушення прав людини, що може спричинити обов’язкове введення візового режиму для громадян Ізраїлю та інших країн, за даними джерел у парламенті, ознайомлених із ситуацією.
Зараз громадяни 61 держави, зокрема Австралії, Бразилії, Ізраїлю, Японії, Великої Британії, України та країн Західних Балкан, мають право перебувати у Шенгенській зоні до 90 днів протягом будь-яких 180 днів без необхідності отримання візи.
ЄС має можливість призупинити безвізовий режим за певних умов. До сьогодні це відбувалося лише один раз — з Республікою Вануату, через її програму громадянства за інвестиції, яка дозволила багатим росіянам отримувати паспорти Вануату з правом вільного в’їзду до ЄС.
За новою домовленістю між законодавцями ЄС та державами-членами механізм призупинення став простішим для активації, оскільки знижено пороги та додано нові критерії.
Наприклад, порушення Статуту Організації Об’єднаних Націй, грубі порушення міжнародного права прав людини чи гуманітарного права, а також ігнорування рішень міжнародних судів тепер є вагомими підставами для припинення безвізового статусу країни.
Цей інструмент спрямований на захист цінностей, які сформували європейське співтовариство, та гарантує дотримання прав людини і повагу до міжнародного права, – зазначив представник Європарламенту, який працює над законопроєктом. Ніяка конкретна країна наразі не є об’єктом переслідувань.
Джерела в Європарламенті повідомляють, що статус Ізраїлю потрапляє до числа країн, які найбільше ризикують втратити безвіз через звинувачення у військових злочинах і злочинах проти людяності під час конфлікту в секторі Газа, питання щодо яких підняті Організацією Об’єднаних Націй. Сербія також може опинитися під прицілом через порушення прав людини, на які звернула увагу ООН.
Процедура призупинення безвізового режиму
Відповідно до встановленої процедури, Європейська комісія повинна видати імплементуючий акт про призупинення безвізу для конкретної країни на термін один рік. Це рішення вимагає схвалення держав-членів і може бути заблоковане кваліфікованою більшістю. Для продовження дії призупинення Єврокомісія має видати делегований акт, який може бути оскаржений Радою ЄС або Європарламентом.
Країни Шенгенської зони — за винятком Кіпру, Ірландії, Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії — мають право ініціювати початок процедури, висловивши думку, що умови для запуску механізму виконані. Європарламент також може запропонувати необов’язкову резолюцію з рекомендацією призупинити безвізовий статус країни.
Найімовірніше, ініціативу щодо Ізраїлю підніме держава-член ЄС, а не сам Європарламент, за словами інсайдерів. Водночас, низка політичних груп у Європарламенті наполягала на включенні порушень прав людини, зокрема з урахуванням ситуації в Ізраїлі.
Зміни, пов’язані з міграцією
У законопроєкті передбачено нові положення, що стосуються міграційних потоків. Зокрема, суттєве зростання кількості нелегальних мігрантів певної національності у Шенгенській зоні або збільшення числа заяв на отримання притулку з країн з низьким рівнем визнання цих заяв можуть слугувати підставою для припинення безвізового режиму.
Поріг для оцінки збільшення нелегального перебування знижено з 50% до 30% порівняно з попереднім періодом. Водночас, поріг для «низького рівня визнання» заяв на притулок підвищено з 4% до 20%, що розширить перелік країн, для яких можна застосувати цей механізм, і спростить його запуск.
Загалом, зміни спрямовані на те, щоб посилити контроль над міграційними потоками та стимулювати країни з безвізовим доступом зменшувати міграційний тиск на ЄС.
Польське головування в Раді ЄС активно підтримує реформу, що відображає амбіції більшості держав-членів, — підкреслили в офіційних заявах.
Підписана у вівторок угода ще має пройти остаточне затвердження Європарламентом і Радою ЄС, перш ніж набути чинності як законодавчий акт ЄС.
Ілюстрація
