Політичні амбіції Герберта Кікла та можливі зміни в Австрії
Герберт Кікл, лідер ультраправої Партії свободи (FPÖ) в Австрії, продовжує активно просувати свої політичні ідеї, орієнтуючись на модель, яку успішно реалізує в Угорщині прем’єр-міністр Віктор Орбан. Кікл вважає, що Австрія повинна слідувати прикладу Угорщини, яка, на його думку, є успішним прикладом неліберальної демократії. Відповідно до його заяв, він прагне поширити цю модель на всю Європу, хоч і розуміє, що для цього буде потрібен ряд важливих змін у внутрішній політичній системі країни. Однак його політичні амбіції можуть зіштовхнутися з серйозними труднощами, оскільки австрійська політична структура суттєво відрізняється від угорської.
Маркус Хо, керівник відділу досліджень та аналізу консалтингової компанії ViennEast, у своєму інтерв’ю для ЛІГА.net зазначив, що, на відміну від Угорщини, в Австрії виборча система є пропорційною, що автоматично спричиняє необхідність утворення коаліційних урядів. Це значно ускладнює можливість створення однопартійного уряду, до якого прагне Кікл. Крім того, система стримувань і противаг, що включає президента, потужних губернаторів дев’яти федеральних земель та незалежні суди, надає додаткову стабільність і ускладнює реалізацію такої моделі.
Виборча система Австрії та її вплив на політичну ситуацію
Як зауважив Хо, головною перешкодою на шляху до реалізації планів Кікла є австрійська виборча система, яка завжди передбачає необхідність створення коаліційних урядів. Така система, у порівнянні з угорською, де партія Орбана має значну підтримку, ускладнює можливість формування стабільної однопартійної влади. В результаті, навіть якщо партія Кікла зможе отримати більшість, вона ймовірно буде змушена вести переговори з іншими політичними силами. Таке об’єднання може призвести до суттєвих змін у політиці Австрії, але не обов’язково відповідатиме очікуванням ультраправих політиків.
До того ж, система стримувань і противаг в Австрії включає не лише парламент, але й президента, губернаторів та судову владу, що може значно ускладнити впровадження таких змін. У порівнянні з Угорщиною, де влада Орбана сконцентрована в руках однієї партії, в Австрії, за словами Хо, навіть у найкращому випадку коаліція, ймовірно, не зможе здобути абсолютну більшість, що ще більше обмежує можливості для швидких політичних перетворень.
Австрійська Партія свободи та її зв’язки з Росією
Австрійська Партія свободи (FPÖ), під керівництвом Кікла, має репутацію найбільш проросійської політичної сили в країні. Кікл і його однодумці часто висловлюються на підтримку Кремля, звинувачуючи НАТО у розв’язанні війни Росії проти України. Вони вважають, що основними вигодонабувачами від конфлікту є Сполучені Штати, а не Росія. Більше того, партія активно виступає проти санкцій Європейського Союзу щодо Росії та засуджує підтримку України з боку Австрії. Вони наполягають на тому, що Австрія повинна зберігати свій нейтралітет і не втручатися в конфлікти між великими державами.
Політичні зміни в Австрії: нові виклики
Не менш важливим є також те, що австрійська політична ситуація залишається нестабільною після того, як канцлер Карл Негхаммер оголосив про свою відставку 5 січня 2025 року. Тимчасово його обов’язки взяв на себе міністр закордонних справ Австрії, Александр Шалленберг. Ця зміна в політичному ландшафті Австрії створює додаткові виклики для Партії свободи, оскільки їхня політична позиція в парламенті ще не усталена, і їм, ймовірно, доведеться проводити переговори з іншими політичними силами, щоб сформувати уряд.
- 5 січня 2025 року канцлер Австрії Карл Негхаммер оголосив про свою відставку.
- 10 січня стало відомо, що уряд країни тимчасово очолить міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг.
Таким чином, попри амбіції Герберта Кікла, його політичні плани щодо «орбанізації» Австрії залишаються невизначеними через політичну систему країни та міжнародні виклики, які постають перед її урядом. Час покаже, чи зможе він реалізувати свої ідеї в умовах жорсткої політичної конкуренції та коаліційних домовленостей.