У Криму приховали інформацію про кількість птахів, що загинули через розлив мазуту

У Криму приховали інформацію про кількість птахів, що загинули через розлив мазуту

Звіт про ситуацію з порятунком постраждалих птахів у Криму

Волонтери, які брали участь у рятувальних операціях щодо постраждалих птахів, що стали жертвами екологічної катастрофи, оприлюднили свою інформацію у публікації, представленій в Крим. Реалії. Як зазначає агентство Ukrinform, цей випадок викликав великий резонанс серед громадськості через неперозуміння з приводу закриття даних щодо стану птахів, що перебувають на реабілітації в спеціалізованому парку Тігган — Левів.

Волонтери стурбовані тим, що відповіді від Міністерства екології та природних ресурсів Республіки Криму не містять необхідної інформації, яка допомогла б оцінити масштаби катастрофи. Вони зазначили, що у надзвичайних ситуаціях дані про виживання птахів не надаються. Аналогічну відповідь надає і Державний комітет ветеринарних лікарських засобів Республіки Криму. Відомства мотивують це тим, що інформація щодо мертвих птахів не може бути оприлюднена через відкриті кримінальні справи, пов’язані з розливом мазуту, що, на їх думку, може ускладнити розслідування ситуації.

Процес реабілітації птахів в Криму

Згідно з інформацією волонтерів, на зустрічах у парку Тігган, під час яких були присутні голови регіональних штабів, було визнано, що рівень виживаності птахів після надання їм медичної допомоги та реабілітації є вкрай низьким. Цей рівень складає лише 2% від загальної кількості птахів, які постраждали внаслідок розливу мазуту, що має серйозні наслідки для їхнього здоров’я.

Перші звіти про загибель птахів з’явилися ще 7 січня, коли у парку Тігган було оголошено про утилізацію перших 68 птахів. Ці птахи загинули від отруєння внаслідок розливу пального. Серед загиблих переважно були такі види, як згубні і гагари, які зазнали серйозних ушкоджень від токсичних речовин.

Критика щодо хаотичності кампанії порятунку

Екологічні активісти та захисники тварин висловили серйозну критику щодо організації кампанії з порятунку птахів. Вони назвали її «хаотичною» та відзначили, що ефективність наданої допомоги значно нижча, ніж очікувалося. Згідно з їхніми даними, порятунок птахів в Криму став прикладом неорганізованості, що лише погіршило ситуацію та призвело до великих втрат серед фауни.

Інформація про кількість постраждалих птахів

Згідно з останніми звітами, на територію кримських зоопарків та реабілітаційних центрів було доставлено понад 400 постраждалих птахів. Ці птахи потрапили туди після того, як постраждали від розливу мазуту через аварії російських танкерів. Кількість постраждалих птахів і масштаб екологічної катастрофи продовжують зростати, що вимагає оперативних заходів для надання допомоги та реабілітації.

Занепокоєння з приводу недостатньої прозорості

Волонтери та екологічні активісти також висловлюють занепокоєння з приводу відсутності прозорості у звітах місцевих органів влади. Зокрема, йдеться про відсутність чіткої інформації про стан постраждалих птахів та про заходи, які вживаються для їхнього порятунку. Закриття доступу до цієї інформації лише посилює напругу серед місцевих жителів та захисників природи, що вимагають більшої відкритості в подібних випадках.

Наслідки екологічної катастрофи для флори і фауни

Розлив мазуту, спричинений аварією російських танкерів, призвів до серйозних екологічних наслідків для навколишнього середовища Криму. Окрім загибелі птахів, велика кількість інших тварин та рослин також зазнали негативного впливу. Речовини, що потрапили у воду та ґрунт, стали смертельними для багатьох видів флори та фауни. Це призвело до масових загибелей та значного порушення екосистеми півострова.

Плани щодо відновлення екологічної ситуації в Криму

У зв’язку з цими подіями, організації, що займаються охороною природи, закликають до прийняття екстрених заходів з відновлення екологічної ситуації в Криму. Особливої уваги потребує очищення водних і ґрунтових ресурсів від забруднень, а також проведення широкомасштабних заходів із реабілітації місцевої фауни. Однак для успішної реалізації цих заходів необхідна тісна співпраця між державними установами, екологічними організаціями та місцевими громадами.