Основні правила жанру детективу
Ричард Нокс, католичний священик і письменник, сформулював основні принципи детективного жанру ще в 1929 році. Він був одним з перших членів Детективного клубу.
Незмінні правила детективного жанру
- У детективі не можна використовувати надприродні сили: всі події повинні мати логічне і раціональне пояснення.
- Убивця має бути згаданий на початку твору, але його думки не повинні бути доступні для читача.
- Слідчий не може бути винним у злочині. Це правило було порушено Агатою Крісті в її романі «Убивство Роджера Екройда».
- Нереальні отрути або складні пристрої для скоєння злочину не повинні бути використані, якщо їх дія не пояснена додатково.
- Слідчий не може покладатися на інтуїцію або удачу. Він має діяти на основі логічних висновків і не може приховувати важливі підказки від читачів.
- Персонажі, що є двійниками або братами-близнюками, не можуть з’являтися, якщо про це не попереджено заздалегідь.
Хто є головним героєм?
Основною фігурою детективу є, звісно, детектив. Він не тільки розкриває злочин, але й має певні риси, що роблять його унікальним.
Едгар Аллан По, вважається, що саме він створив першого класичного детектива. Його герой, Огюст Дюпен, став прообразом для таких знаменитих персонажів, як Шерлок Холмс і Еркюль Пуаро.
Шерлок Холмс відомий своєю скромною зовнішністю, курінням трубки та любов’ю до музики. Він розвиває дедуктивний метод, що допомагає йому розв’язувати найскладніші злочини.
Еркюль Пуаро, навпаки, має мініатюрну статуру та прагнення до порядку, що дозволяє йому бути ефективним у розкритті злочинів.
Ідея детектива як функції
У класичних детективах, як у Холмса або Пуаро, немає надмірного фокусування на їх особистому житті або психологічних травмах. Вони важливі лише як засіб для розкриття злочинів.
Типи сучасних героїв у детективах
Супергерой
Як його впізнати: Він — ідеальний герой, що рятує всіх, але має сумніви щодо своїх сил.
Приклад: Мила Васкес із «Теорії зла» Донато Карризи. Вона володіє сильними психологічними навичками, але сама бореться зі своїми внутрішніми демонами.
Поганий коп
Як його впізнати: Він порушує закони, аби досягти справедливості, навіть якщо це означає фальсифікацію доказів чи незаконне стеження.
Приклад: Стефан Корсо із «Землі мертвих» Жана-Кристофа Гранже.
Неявний герой
Як його впізнати: Спочатку читач не знає, що цей герой — основний. Це може бути автор або його альтер-его.
Приклад: Лін Морган із «Останньої рукописи» Франка Тильє.
Структура сюжету в детективі
Основна частина сюжету детективного роману зосереджена на розслідуванні вбивства. Злочин має бути лише одним, що вимагає детального розслідування.
Кліффхэнгер
Кліффхэнгер — це техніка, яка створює напругу, коли оповідь різко обривається на важливому моменті, що підштовхує до продовження.
Літературна мистифікація
Мистифікація, як у романі «Остання рукопис» Тильє, перетворює детектив на складний літературний механізм.