Обшук та арешт Ленира Джемілова: обставини та реакція правозахисників
В травні 2024 року в селі Кримка, розташованому в районі Джанкой на півночі Криму, було проведено обшук, в результаті якого затримано Ленора Джемілова. Цей інцидент привернув увагу правозахисників та міжнародних організацій, адже він є частиною ширшої практики затримань та арештів, що відбуваються на тимчасово окупованому півострові. За інформацією правозахисників, під час обшуку Джемілова було звинувачено у вживанні наркотичних засобів, а після цього йому було винесено рішення про адміністративний арешт на 15 діб.
Виконавчі органи ФСБ та прокуратура окупованого Криму заперечують факти затримання та розслідування у цій справі, стверджуючи, що порушень з боку правоохоронців не було. Проте сім’я Джемілова, зокрема його мати, підтверджує факт арешту, а також зазначає, що після проведеного обшуку Ленора більше не з’являвся на зв’язку. Зі слів матері, родичі були повідомлені, що вона не зможе зустрітися з ним до закінчення терміну адміністративного арешту.
Обставини затримання та подальші події
За інформацією представників правозахисної організації IRADE, Лена Джемілова була затримана після того, як співробітники ФСБ провели обшук у її оселі. Після цього вона була відправлена на короткостроковий адміністративний арешт, і на певний час її місцезнаходження залишалося невідомим для родини. Мати Ленира Джемілова зв’язалася з представниками ФСБ, які поінформували її про те, що дівчина перебуватиме під вартою, і що їй не можна буде зустрічатися з родичами під час терміну адміністративного арешту.
Сім’я Джемілова вважає, що цей арешт має політичний підтекст, оскільки Ленора є частиною родини, яка має чітку проукраїнську позицію. Мати Джемілова пов’язує це з поїздкою її сина в Севастополь, де вони, ймовірно, були зафіксовані на фотографіях. Як стверджують правозахисники, такі обшуки та арешти часто застосовуються для залякування та тиску на родичів кримських татар, які висловлюють протест проти окупації.
Реакція ФСБ та прокуратури
Представники ФСБ, своєю чергою, відкидають будь-які заяви про незаконність своїх дій. Вони наполягають, що арешт та обшук були здійснені у межах чинного законодавства. Прокуратура також не бачить підстав для порушення кримінальних справ щодо незаконних дій правоохоронців, хоча у 2024 році вже було зафіксовано низку випадків незаконних затримань і арештів на півострові, зокрема щодо кримських татар.
До прикладу, з початку 2024 року в Криму було зафіксовано 111 випадків незаконних затримань, з яких 28 стосуються кримських татар. Ці факти викликають занепокоєння серед правозахисних організацій, які стверджують, що таке становище є порушенням прав людини та основоположних принципів міжнародного права.
Попередні випадки затримань та викрадень
Правозахисники також нагадують про інші інциденти, пов’язані із затриманнями та викраденнями громадян на тимчасово окупованій території Криму. Наприклад, в 2023 році зник Ізмаїл Шемшедінов після обшуку, проведеного працівниками ФСБ. Раніше, в тому ж році, були затримані та зникли будівельники з Севастополя — Фархад Солієв та сервер Алієва. Також влітку 2023 року в Ялті було викрадено Людмілу Колеснікову, яку утримували в центрі ув’язнення без жодних звинувачень чи можливості зв’язатися з родиною протягом кількох місяців.
Роль міжнародної спільноти та правозахисників
Ці випадки викликають серйозне занепокоєння в міжнародній спільноті. Організації, що займаються захистом прав людини, неодноразово закликали до невідкладних заходів щодо покращення ситуації з правами людини в окупованому Криму. Однак, незважаючи на численні звернення та заяви правозахисників, ситуація залишається незмінною. Відсутність ефективного контролю за діями окупаційної влади та ігнорування міжнародних норм права в Криму призводить до постійних порушень прав громадян, зокрема кримських татар, які стають ціллю переслідувань за їх політичну та культурну ідентичність.
Фото ілюстративне