Зв’язок з родиною політв’язня Амета Сулейманова після півтора року відсутності
21 січня 2023 року дружина політв’язня Лілія Люманова оприлюднила повідомлення на своєму профілі у Facebook, у якому розповіла про важливий дзвінок, що сталася після півтора року повної відсутності контактів з її чоловіком. За її словами, цей дзвінок був першим за весь час його перебування у Володимирському штабі. Сулейманов, який утримується в ув’язненні, зміг зв’язатися з родиною лише на короткий час — всього на 12 хвилин.
«Мені зателефонували з невідомого номера. Я не чекала цього дзвінка, тому що він не виходив на зв’язок вже майже півтора року. Коли я відповіла, я почула голос Амета. Це було дуже емоційно, бо навіть ці 12 хвилин дозволили обговорити важливі для нас питання», — поділилася Лілія Люманова в коментарях до свого посту.
Дружина політв’язня зазначила, що за цей короткий час вони встигли обговорити здоров’я родичів, дізнатися про новини від друзів і сусідів, а також поговорити про дітей. Однак однією з найбільш зворушливих тем став Крим, рідний край Амета. Він сумує за своїм домом, за тим місцями, які він залишив, коли був змушений покинути свій рідний півострів через політичні переслідування.
За словами Лілії Люманової, час, проведений на телефонному зв’язку, пройшов надзвичайно швидко. Але навіть ці кілька хвилин стали для родини важливою подією, що дозволила хоч трохи відчути близькість до чоловіка та батька. Після розмови, Амет передав усім родичам привітання і побажання міцного здоров’я, висловивши надію, що «правда врешті-решт переможе, а несправедливість буде покарана».
Політв’язень Амет Сулейманов: справа та наслідки
Амет Сулейманов, громадянський журналіст та активіст, був затриманий в 2021 році під час чергової хвилі репресій, що охопила анексований Крим. Його обвинуватили у зв’язках з ісламською організацією «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії вважають терористичною. За даними ФСБ, Сулейманов нібито був причетний до діяльності цієї організації, що призвело до звинувачення в тероризмі.
29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок і засудив Амета Сулейманова до 12 років позбавлення волі за статтею 205.5 Кримінального кодексу РФ. Цей вирок став шоком для родини, оскільки чоловік, за її словами, мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Амету була рекомендована заміна серцевого клапана, але, незважаючи на це, його залишили в умовах ув’язнення, де він не отримує належного медичного догляду.
Адвокат Лілія Хемеджі, коментуючи цей вирок, назвала його «смертельним» для Амета, зазначивши, що тривале утримання під вартою без належного лікування може мати фатальні наслідки для його здоров’я. Відомо, що організація «Хізб ут-Тахрір», на яку російські правоохоронці вказують як на терористичну, є забороненою в Росії, але багато правозахисників вважають її криміналізацію неправомірною.
Політичне переслідування в Криму та порушення прав людини
Політв’язні, як Амет Сулейманов, є частиною більш широкої картини порушень прав людини, що мають місце в анексованому Криму. Після 2014 року, коли Росія незаконно анексувала півострів, у Криму активно переслідуються проукраїнські активісти, журналісти, громадські діячі та кримські татари, які виступають проти російської окупації. Багато з них стали жертвами політичних репресій, неправдивих обвинувачень та незаконних вироків.
Згідно з даними правозахисних організацій, таких як Amnesty International та Human Rights Watch, ситуація з правами людини в Криму продовжує погіршуватися. Репресії проти кримських татар, які традиційно підтримують проукраїнську позицію, набирають обертів. Однак, незважаючи на жорстокі переслідування, багато кримських татар і правозахисників продовжують боротьбу за свої права та правду, що викликає велику підтримку з боку міжнародної спільноти.
Міжнародна реакція на порушення прав людини в Криму
Міжнародне співтовариство неодноразово засуджувало порушення прав людини в Криму. Організації, як ООН, Європейський Союз, Сполучені Штати Америки та багато інших, висловлюють стурбованість щодо ситуації з політв’язнями на півострові. Вони закликають Росію припинити політичні репресії, звільнити всіх незаконно ув’язнених осіб і забезпечити належне ставлення до осіб, яких утримують в ув’язненні.
Однак, незважаючи на міжнародний тиск, Росія продовжує ігнорувати заклики до змін, посилюючи репресії та продовжуючи утримання осіб, які стали жертвами політичних переслідувань. Проте сім’ї політв’язнів і правозахисники сподіваються, що рано чи пізно правда буде відновлена, а несправедливість буде покарана.
Перспективи справи Амета Сулейманова
На сьогоднішній день справа Амета Сулейманова продовжує викликати великий резонанс серед правозахисних організацій і міжнародних спільнот. Ситуація з його здоров’ям залишається критичною, і, на жаль, можливість його звільнення поки що є малоймовірною. Однак активна боротьба родичів, адвокатів та міжнародних організацій за його звільнення продовжується, і багато хто сподівається на те, що справедливість врешті-решт востане.