Затримання жінок в окупованому Криму: подробиці і звинувачення
У грудні минулого року в окупованому Криму були затримані дві жінки, що спричинило велику кількість резонансних заяв у російських ЗМІ. За інформацією, яку наводить Radio Liberty та Ukrinform, ці події стосуються передачі грошей на рахунки, які використовуються українськими спецслужбами.
Затримання жінок в Криму: хто вони?
Згідно з прес-релізами, опублікованими місцевими ЗМІ, дві жінки були затримані в грудні 2024 року. Їх імена та ініціали згадані як Ла Качкаріова та Сн Долгополов. Окупаційна влада заявляє, що одна з них здійснила переказ 5 тисяч гривень на рахунок, що використовується спецслужбами України для фінансування певних операцій.
Фінансові операції, пов’язані з затриманими
Згідно з матеріалами, що надаються окупаційною владою, перша затримана здійснила переказ 5 тисяч гривень (приблизно 12 тисяч рублів) на іноземні рахунки у січні 2024 року. Цей переказ, на думку російських правоохоронців, мав бути використаний для підтримки українських силових структур. Друга жінка передала 2,4 тисячі гривень (близько 6 тисяч рублів) через мобільний додаток у травні 2023 року.
Російські звинувачення та політичний контекст
У відеозаписах, які були оприлюднені Національним антитерористичним комітетом Росії, одна з жінок заявляє, що передавала гроші для ремонту техніки через один з каналів. Ці заяви викликали численні питання з приводу того, наскільки правдивими є звинувачення з боку російських силовиків.
Інші випадки затримань в Росії: вплив на громадян
Медіа-ресурси зазначають, що після початку війни в Україні, в Росії значно зросла кількість затриманих за підозрою в шпигунстві та співпраці з іноземними державами. Зокрема, в кінці 2024 року кількість осіб, що були притягнуті до кримінальної відповідальності за такі злочини, досягла 792 осіб, з яких 201 осіб були засуджені на окупованих територіях України.
Роль соціальних мереж у провокаціях
Правозахисники зазначають, що багато випадків затримання в Росії мають ознаки провокацій, організованих ФСБ. Одна з основних причин затримань – активність у соціальних мережах, таких як Vkontakte та Telegram, де розміщувались антивоєнні та опозиційні публікації.
Справа Дарії Козирєв: вплив на громадянське суспільство
Окрім справи двох жінок, в Росії були зафіксовані й інші випадки переслідування громадян за антиурядову діяльність. Наприклад, Петроградський окружний суд Санкт-Петербурга засудив 19-річну Дарію Козирєв до 2 років і 8 місяців колонії за «дискредитацію» російської армії. Це стало одним із численних випадків, коли молоді люди потрапляють під судовий розгляд через політичну активність у соціальних мережах.
Висновки правозахисників
Правозахисники висловлюють стурбованість з приводу збільшення кількості політично мотивованих переслідувань у Росії, особливо серед молоді. Вони підкреслюють, що більшість таких випадків є частиною великої політичної репресії, що проводиться під прикриттям боротьби з тероризмом.
- Зростання числа переслідувань за політичні погляди в Росії.
- Небезпека для прав людини в окупованих територіях.
- Роль соціальних мереж у політичних репресіях.
Важливість міжнародного контролю
Міжнародна спільнота має посилити тиск на Росію для забезпечення прав людини та припинення політичних репресій. У цьому контексті важливо не лише звертати увагу на окремі випадки, але й активно підтримувати організації, що працюють з правами людини в окупованих регіонах.
Цей випадок, як і багато інших, підтверджує важливість міжнародного співробітництва для захисту прав і свобод громадян в умовах політичної несправедливості.