17 січня 2023 року у Кремлі відбулася важлива зустріч між російським президентом Володимиром Путіним та президентом Ірану Масудом Пезешкіаном, під час якої було підписано угоду про «всеосяжне стратегічне партнерство» між двома державами. Офіційні джерела, зокрема пропагандистські медіа Росії, відзначили, що цей документ передбачає довгострокову співпрацю, яка триватиме два десятиліття. Підписання угоди підтвердило прагнення обох країн зміцнити взаємовигідні відносини в різних сферах, зокрема в торгівлі, військовій та оборонній галузі, а також у культурній та науковій співпраці.
Підписання угоди між Росією та Іраном: основні напрямки співпраці
Підписана угода охоплює не тільки економічну та торгову співпрацю, але й взаємодію у сфері безпеки, що в умовах сучасних геополітичних викликів є надзвичайно важливим. Особливу увагу приділено можливим військовим поставкам, а також спільним заходам, спрямованим на зміцнення обороноздатності обох країн. Під час підписання угоди Пезешкіан зазначив, що цей документ є основою для подальшого розвитку відносин, визначаючи їх як стратегічні й життєво важливі для обох держав. Він також підкреслив, що Іран рішуче підтримує продовження курсу на зміцнення співпраці з Росією.
Заява Путіна: посилення двосторонніх зв’язків
У свою чергу, Путін відзначив, що угода надасть новий імпульс для розвитку майже всіх сфер взаємодії між Росією та Іраном. Протягом зустрічі було зазначено, що однією з ключових аспектів співпраці є оборонна сфера, в тому числі, зміцнення спільних позицій у сфері безпеки. Згідно з офіційними джерелами, угода передбачає, що в разі агресії одного з підписантів, інша сторона не надаватиме допомоги агресору, що вказує на високий рівень взаємної підтримки і співпраці в питаннях національної безпеки.
Крім того, угода передбачає можливості для глибшої інтеграції у військовій та економічній сферах. Це включає спільні програми в галузі науки і техніки, а також інвестиції в енергетичний сектор, що є ключовими для обох країн. Очевидно, що Путін і Пезешкіан бачать у цій угоді важливий інструмент для зміцнення своїх стратегічних позицій на міжнародній арені, зокрема в контексті санкцій і міжнародної ізоляції, що стали наслідком політики кожної з країн.
Реакція міжнародної спільноти на угоду Росії та Ірану
Міжнародна спільнота вже висловила стурбованість щодо можливих наслідків цієї угоди для глобальної безпеки. Враховуючи, що Іран і Росія є предметом численних міжнародних санкцій, угода може стати підставою для посилення ізоляції обох країн, що матиме далекосяжні економічні та політичні наслідки. Водночас, підписання цієї угоди підкреслює посилення стратегічних альянсів між Росією та країнами, які мають спільні інтереси в протистоянні західному впливу.
Військова співпраця та її перспективи
Однією з найбільш обговорюваних тем угоди є військова співпраця, яка включає не лише спільні маневри і навчання, а й постачання військових технологій та зброї. Іран, який вже має досвід у виробництві та використанні різних типів дронів і ракет, і Росія, яка активно розвиває своє озброєння, можуть обмінюватися досвідом у цих сферах. За повідомленнями деяких експертів, подібна співпраця може створити нові можливості для військового розвитку в обох країнах, водночас підвищуючи їх здатність протистояти зовнішнім загрозам.
У майбутньому це може призвести до більш тісної інтеграції оборонних технологій і спільних розробок, що дозволить Ірану та Росії виступати єдиним фронтом на багатьох міжнародних платформах. Крім того, можливість спільної роботи в галузі військових технологій може призвести до нових економічних можливостей, особливо в рамках обмежень, накладених західними країнами.
Проблеми у відносинах між Росією та Іраном: Сирійський контекст
Варто зазначити, що, незважаючи на підписання цієї угоди, між Росією та Іраном все ще існують певні розбіжності, що стосуються регіональної політики. Однією з таких проблем є ситуація в Сирії, де обидві країни активно втручалися у внутрішній конфлікт. У результаті, хоча Росія і Іран мали спільні інтереси в підтримці уряду Башара Асада, не всі їхні зусилля були однаково успішними.
Зокрема, у 2022 році Іран зазнав значних втрат в регіоні, зокрема в контексті свого «шиїтського коридору», який він намагався побудувати з 2015 року. Через зміни у військовій ситуації та втручання інших міжнародних гравців, таких як Туреччина і США, Іран втратив значну частину свого стратегічного впливу в Сирії. Це стало ще одним фактором, який підштовхнув Тегеран до пошуку нових союзників у вигляді Росії, чия присутність в Сирії була більш стабільною.
Іран та Росія: перспективи довгострокової співпраці
Підписання угоди про стратегічне партнерство демонструє прагнення обох країн до формування більш міцного альянсу, здатного витримати зовнішній тиск та забезпечити безпеку своїх інтересів. Це також означає, що в майбутньому співпраця між Росією та Іраном, зокрема в питаннях оборони і безпеки, матиме суттєвий вплив на ситуацію в Близькому Сході та в інших стратегічних регіонах світу.
Однак, попри підписану угоду, залишається питання про те, чи зможуть Росія та Іран ефективно реалізувати всі домовленості, враховуючи політичні, економічні та військові труднощі, з якими стикаються обидві країни. В умовах непередбачуваних глобальних змін, їхня здатність до довгострокового партнерства залишатиметься під питанням.