Ілля Ковтун розповів про зміну громадянства на хорватське
Гімнаст Ілля Ковтун пояснив своє рішення змінити громадянство з українського на хорватське. У цьому інтерв’ю спортсмен вперше поділився своїми думками щодо важливого кроку. Нижче наведено повний текст інтерв’ю для хорватських ЗМІ.
Інтерв’ю Іллі Ковтуна для хорватських медіа
Кожного ранку Ілля Ковтун тренувався на подіумі, де протягом чотирьох днів проходив Чемпіонат світу. Однак цього року гімнаст не брав участь у змаганнях, які стали для нього другими за останні три роки.
Срібний медаліст Олімпійських ігор у Парижі та дворазовий чемпіон світу чекає завершення процедури зміни громадянства та його реєстрації у Міжнародній федерації гімнастики. 21-річний спортсмен з України подав запит на хорватське громадянство та намір виступати під прапором Хорватії.
Процес зміни громадянства
— Ілля підтвердив, що планує виступати за Хорватію в майбутньому:
— Я продовжую тренуватися в Осіеку. Зараз процес триває, я чекаю на документи. Мій тренер Володимир Мадзаревич та Марко Піпуніх роблять усе можливе, щоб пришвидшити цей процес.
— Чи можна сказати, коли ви отримаєте дозвіл виступати під хорватським прапором?
— Я не можу сказати точно, адже це не залежить від нас. Ймовірно, це відбудеться в наступному році. Можливо, документи будуть готові лише в 2025 році, але, чесно кажучи, цей період був для мене дуже важким і насиченим. За останні три роки я брав участь у 25-28 змаганнях на рік. Наразі я зосереджений на відновленні після травм плеча, а також на вдосконаленні своїх вправ, зважаючи на нові правила.
Ілля Ковтун: «У Хорватії люди були більше задоволені моїми медалями, ніж українці»
Причини зміни громадянства
— Чи був конкретний день, коли ви прийняли рішення змінити громадянство?
— Зміна громадянства була поступовим процесом. Це не сталося в один момент. Не тільки війна в Україні вплинула на моє рішення. Я відчував моральний обов’язок перед людьми в Осіеку, перед моїм тренером Володимиром Мадзаревичем та Марком Піпуніхом. Мене прийняли тут, і я фактично жив, тренувався та їв у Осіеку. Коли я виграв олімпійську медаль, я відчув, що люди в Хорватії радіють більше, ніж в Україні.
Реакція громадськості та родини
— Чому ви вирішили змінити громадянство?
— Я намагаюся зрозуміти це. Люди в Україні переживають складніші проблеми через війну, і тому вони стали більш агресивними в своїх реакціях. Зрозуміло, що для людей це важливіше, ніж моє рішення.
— Як ви відреагували на критику в соцмережах?
— Перший день був важким, коли я побачив критику в Instagram. Але потім я зрозумів, що це нормально. Люди переживають великі труднощі через війну, і агресивні реакції — це природно в таких умовах. Мене підтримувала велика частина людей, і я розумію їхні почуття. Врешті-решт, я сам вирішую, як жити своєму життю.
— Як ваша родина відреагувала на ваше рішення?
— Моя родина підтримала мене. Мені 21 рік, і я самостійно приймаю рішення. Мій батько живе в Польщі, а мама перебувала в Україні під час війни. Я часто навідувався до батька, і ми з родиною святкували Новий рік разом в Осіеку.
Життя в Хорватії
— Як ви почуваєтесь у Хорватії через три роки?
— Я дуже полюбив це місто, і навіть моє мовне акцентування стало схожим на місцевий. У мене є дівчина з Осіеку, і я насолоджуюсь усім, що пропонує це місто. Мені подобається їжа, і я інколи отримую смаколики з України від мами.
— Коли ви плануєте повернутися до змагань?
— Якщо все буде гаразд з моїм здоров’ям, я планую виступати на наступних Олімпійських іграх. Моя мета — стати чемпіоном світу та Олімпійських ігор.
Плани на майбутнє
— Які ваші плани на майбутнє в гімнастиці?
— Я прагну досягти успіху у всіх видах гімнастики, а не лише в окремих вправах. Я розумію, як важливо виграти медалі на різних снарядах, але для мене медаль на всіх снарядах має більшу цінність.
— Чи плануєте ви здобувати медалі для Хорватії?
— Так, я готовий боротися за медалі під хорватським прапором. Я отримую підтримку від хорватської національної збірної, і сподіваюся, що мої конкуренти будуть підтримувати один одного на змаганнях. Це добре для молодших спортсменів, коли вони бачать, що є більше можливостей для навчання та розвитку.