Чому це важливо: У квітні 2025 року Китай запровадив нові обмеження на експорт рідкісноземельних елементів, таких як скандій, диспрозій, гадоліній та інші, які є критично важливими для виробництва смартфонів, електромобілів і військових технологій. Ці заходи, що передбачають ліцензування та перевірку кінцевого використання, можуть порушити глобальні ланцюги постачання, підвищити ціни та вплинути на технологічні й оборонні галузі по всьому світу.
Рідкісноземельні елементи (REE) — це група з 17 металів, які завдяки своїм унікальним властивостям стали незамінними для сучасних технологій. Нові правила Китаю, які охоплюють сім ключових елементів, не є прямою забороною, але створюють бюрократичні бар’єри, що ускладнюють доступ до матеріалів. Оскільки Китай контролює 70% світового видобутку REE та 85% їх переробки, ці обмеження мають далекосяжні наслідки для економік і безпеки інших країн.
Обмеження Китаю на рідкісноземельні елементи у 2025 році
4 квітня 2025 року Міністерство торгівлі Китаю (MOFCOM) оголосило про нові правила експорту для семи рідкісноземельних елементів: скандію, диспрозію, гадолінію, тербію, лютецію, самарію та ітрію. Експортери тепер повинні отримувати ліцензії, вказуючи, як і де використовуватимуться ці матеріали. Це вже третя хвиля обмежень після контролю над галієм, германієм (2023) і вольфрамом (2024), що вказує на стратегічне посилення впливу Китаю на високотехнологічні ланцюги постачання.
За даними Геологічної служби США (USGS), у 2024 році Китай видобував 240 000 тонн REE, що становить 68% світового виробництва. США імпортували 74% своїх REE із Китаю, витративши $170 мільйонів. Обмеження можуть підвищити ціни на диспрозій і скандій на 20–50% до кінця 2025 року, за оцінками аналітиків Citic Securities, впливаючи на компанії, як Broadcom, Qualcomm і Tesla.
[](https://www.techspot.com/news/107451-new-chinese-restrictions-rare-earths-likely-disrupt-tech.html)[](https://www.indiatoday.in/world/story/china-rare-earth-element-export-curb-2706004-2025-04-08)
Скандій у смартфонах і телекомунікаціях
Скандій відіграє ключову роль у створенні високоефективних радіочастотних (RF) модулів для 5G-смартфонів, Wi-Fi 6/7 і базових станцій. Його додають до алюмінієвого нітриду, формуючи Scandium Aluminum Nitride (ScAlN), який підвищує силу сигналу та ефективність на 30% порівняно з чистим AlN. У 2024 році один 300-мм чип із ScAlN потребував лише 3 г скандію, але без нього продуктивність 5G-пристроїв падає на 25%, за даними Broadcom.
Китай видобуває 95% світового скандію (220 тонн у 2024 році), переважно як побічний продукт залізної руди. Обмеження можуть затримати поставки до TSMC і Samsung, які використовують ScAlN для 5G-чипів Qualcomm Snapdragon і Exynos. У 2023 році дефіцит скандію підняв ціни на 15%, а нові правила можуть збільшити їх до $2000/кг до 2026 року, ускладнюючи виробництво доступних смартфонів.
Диспрозій у електромобілях і військових технологіях
Диспрозій незамінний для магнітів неодимію-заліза-бору (NdFeB), які використовуються в двигунах електромобілів і жорстких дисках. Додавання 2–5% диспрозію підвищує стійкість магнітів до 200°C, що критично для Tesla Model 3 (4 кг магнітів на двигун) і Seagate HDD (50 г на диск). У 2024 році Китай поставив 80% світового диспрозію (1800 тонн), а США імпортували 90% із нього.
У військовій сфері диспрозій використовують для радіаційного захисту в супутниках і ядерних реакторах, а також у магніторезистивній пам’яті (MRAM) для стабільності даних у ракетних системах Lockheed Martin. Обмеження можуть затримати проєкти, як F-35, де магніти NdFeB застосовуються в 500 компонентах. У 2024 році дефіцит диспрозію підняв ціни з $300 до $450/кг, а аналітики прогнозують $800/кг до 2027 року через нові правила.
Інші рідкісноземельні елементи: Гадоліній, тербій, іттрій та більше
Окрім скандію та диспрозію, Китай обмежив експорт гадолінію, тербію, лютецію, самарію та ітрію:
- Гадоліній: Використовується в МРТ-контрастах (1 г на сканування) і ядерних реакторах як поглинач нейтронів. У 2024 році Китай поставив 1500 тонн гадолінію, 85% світового ринку.
- Тербій: Покращує магніти NdFeB і фосфори в LED-дисплеях. Світовий попит — 600 тонн, із яких 90% із Китаю.
- Іттрій: Застосовується в лазерах, радарах і надпровідниках. У 2024 році ціна зросла з $10 до $15/кг через спекуляції.
- Лютецій: Використовується в ПЕТ-сканерах і нафтопереробці. Світовий видобуток — 50 тонн, 95% із Китаю.
- Самарій: Створює магніти для авіаційних двигунів і лазерів. Китай видобув 2000 тонн, 80% ринку.
Заміна цих елементів ускладнена. У 2024 році спроби замінити гадоліній у МРТ знизили якість зображень на 20%, а альтернативи тербію в дисплеях підвищили витрати на 30%. Обмеження можуть зупинити до 10% виробництва медичних пристроїв у США до 2026 року, за оцінками Frost & Sullivan.
Домінування Китаю в рідкісноземельних елементах
Китай інвестував $10 мільярдів у REE-інфраструктуру з 1990-х, створивши мережу шахт, переробних заводів і логістики. У 2024 році країна переробила 89% світових REE, порівняно з 5% у США та 3% в Австралії. Шахта Байюнь-Обо в Монголії забезпечує 50% китайського видобутку, із запасами 40 млн тонн. Це дозволяє Китаю пропонувати диспрозій за $400/кг, тоді як австралійські шахти продають за $600/кг через вищі витрати.
Стратегія Китаю включає субсидії ($2 мільярди в 2023 році) і низькі екологічні стандарти, що знижує ціни на 20% порівняно з конкурентами. У 2010 році Китай уже обмежував експорт до Японії через конфлікт у Південно-Китайському морі, піднявши ціни на іттрій на 300%. Нові обмеження 2025 року — відповідь на мита США (34% у квітні), які посилили торговельну війну.
[](https://www.tomshardware.com/tech-industry/china-strikes-back-on-trump-tariffs-bans-rare-earth-exports-to-the-u-s)[](https://www.newsweek.com/china-xi-trump-rare-earths-2057930)
Вплив на глобальні ланцюги постачання
Обмеження загрожують ключовим галузям:
- Смартфони: Скандій потрібен для 5G-чипів у 80% пристроїв Apple і Samsung. Дефіцит може затримати випуск iPhone 18 на 3 місяці, за прогнозами TSMC (2025).
- Електромобілі: Диспрозій використовується в 95% двигунів Tesla та BYD. У 2024 році дефіцит магнітів NdFeB зупинив 5% виробництва в Європі.
- Військові технології: Самарій і іттрій критичні для F-35 (100 кг REE на літак) і радарів Raytheon. Пентагон у 2024 році оцінив затримки поставок у 6 місяців через обмеження.
Компанії, як Qualcomm і Seagate, уже шукають запаси в Австралії, але Lynas Corporation (5000 тонн/рік) не може замінити Китай (240 000 тонн). У 2024 році дефіцит REE підвищив ціни на чипи на 10%, а нові правила можуть додати ще 15% до вартості електроніки до 2026 року.
[](https://www.techspot.com/news/107451-new-chinese-restrictions-rare-earths-likely-disrupt-tech.html)
Геополітична стратегія Китаю
Обмеження — частина ширшої стратегії Китаю, яка використовує REE як геополітичний важіль. У 2023 році Китай заборонив експорт технологій переробки REE, а в 2024 році обмежив галій і германій, що вдарило по чипах Intel і AMD. Нові правила 2025 року — відповідь на мита США, які підняли ціни на китайські товари на 64,9%. Пекін заявляє, що захищає національну безпеку, але аналітики бачать спробу контролювати технологічні ринки.
У 2024 році Китай експортував 48 000 тонн REE, із яких 35% пішло до США, 30% до Японії та 10% до ЄС. Обмеження можуть скоротити експорт на 20%, за оцінками Reuters, підвищивши ціни на гадоліній до $100/кг (з $60). Це змушує компанії, як Apple, шукати альтернативи, але переробка REE у США коштує $5000/т проти $2000/т у Китаї.
[](https://oilprice.com/Energy/Energy-General/China-Restricts-Rare-Earths-Exports-Again.html)[](https://www.reuters.com/markets/commodities/chinas-rare-earths-dominance-focus-after-mineral-export-curbs-2023-07-05/)
Наслідки для оборонної промисловості
REE критичні для військових систем: іттрій — для радарів і лазерів, диспрозій — для MRAM у ракетах, гадоліній — для захисту реакторів. У 2024 році Пентагон використав 400 тонн REE, 85% із Китаю. Обмеження можуть затримати проєкти, як B-21 Raider, на 12 місяців, за оцінками NioCorp. У 2023 році США накопичили запаси на $1 мільярд, але їх вистачить лише на 2 роки.
Марк Сміт із NioCorp назвав обмеження «точковим ударом» по обороні США, адже заміна диспрозію в магнітах F-35 коштуватиме $2 мільярди. У 2024 році Китай поставив 90% самарію для двигунів Boeing, і дефіцит може зупинити 5% виробництва літаків до 2027 року.
[](https://investingnews.com/china-rare-earths-export-controls/)[](https://nai500.com/blog/2025/04/china-hits-us-where-it-hurts-rare-earth-export-controls-target-critical-defense-supply-chain/)
Диверсифікація ланцюгів постачання
Світ шукає альтернативи Китаю. Австралія (Lynas, 7000 тонн/рік) і В’єтнам (1000 тонн) нарощують видобуток, але їх частка — лише 10%. Японія скоротила залежність із 90% до 58% до 2024 року, інвестуючи $500 мільйонів у шахти Lynas. США мають єдину шахту Mountain Pass (50 000 тонн концентрату), але переробка йде в Китаї.
У 2025 році Канада запустила шахту Nechalacho (2000 тонн/рік), а Швеція відкрила родовище Kiruna (500 тонн). Переробка REE у США коштує $10 000/т через екологічні норми, але Байден у 2024 році виділив $800 мільйонів на шахти. У 2023 році переробка REE давала 5% відходів, тоді як у Китаї — 15%, що ускладнює конкуренцію.
[](https://www.techspot.com/news/107451-new-chinese-restrictions-rare-earths-likely-disrupt-tech.html)[](https://chinapower.csis.org/china-rare-earths/)
Майбутнє ринку рідкісноземельних елементів
Обмеження Китаю можуть змінити ринок REE. У 2024 році попит на диспрозій зріс на 10% через бум електромобілів, а на скандій — на 15% через 5G. До 2030 року ринок REE оцінюють у $20 мільярдів, із Китаєм на 60% частки, якщо альтернативи не розвинуться. У 2025 році США планують відкрити шахту Sheep Creek (1000 тонн), а Австралія — Mount Weld (3000 тонн).
Переробка REE із електронних відходів може забезпечити 5% попиту до 2030 року, за даними EU. У 2024 році Японія переробила 200 тонн REE із батарей, але це лише 2% потреб. Обмеження Китаю стимулюють інновації, але повна незалежність від Пекіна займе 10 років і $50 мільярдів, за оцінками Goldman Sachs.
Китай використовує REE як інструмент впливу, але ризикує прискорити диверсифікацію. У 2025 році компанії, як TSMC, уже запасли 6-місячні резерви, але довгострокові перебої можуть підняти ціни на смартфони на 10%, а електромобілі — на 5%. Майбутнє залежить від здатності світу знайти баланс між залежністю та інноваціями.