Міський голова Дмитро Орлов повідомив через Telegram про нову інформацію, яку розповсюдило агентство Ukrinform. Згідно з його заявою, в Енергодарі окупанти засудили 56-річного чоловіка, який був працівником Наталії Шульги. Згідно з рішенням, жінку обвинувачують у спробі саботажу разом з працівниками Служби безпеки України.
Окупаційні суди та вироки в Енергодарі: історія Наталії Шульги
Як зазначено в повідомленнях, у червні 2024 року Наталія Шульга намагалася пошкодити лінію електропередачі в Енергодарі. Метою цього акту саботажу було порушення електропостачання в третьому житловому районі міста. Це стало причиною її затримання та подальшого судового розгляду, що завершився серйозним вироком від окупаційної влади.
12 липня 2024 року Наталія була викрадена силовиками окупаційних властей, після чого її взяли під варту. Відеозаписи, зроблені під час її затримання, стали частиною доказів проти неї. Записи були зняті з різних точок зору, що підтверджує примусову участь Наталії у зйомках. Окупаційна влада використовувала ці матеріали як основні докази для подальшого судового процесу.
Окупаційний суд у Запоріжжі, що відбувся 5 березня 2024 року, визнав Наталію винною у скоєнні злочинів, спрямованих на підривну діяльність проти окупаційного режиму. Їй було призначено покарання у вигляді 15 років ув’язнення та штрафу в розмірі 500 тисяч рублів.
Наслідки окупації та проблеми безпеки на атомних об’єктах
У зв’язку з цими подіями важливо зазначити, що під російською окупацією ситуація на атомних електростанціях, зокрема на Запорізькій АЕС, значно погіршується. Генеральний директор ЗПЕС, Руслан Каріков, повідомив, що рівень безпеки на ядерних об’єктах, що перебувають під контролем окупантів, перебуває на низькому рівні. Це є серйозною загрозою для регіону та усіх, хто знаходиться на території, що опинилася під російським контролем.
Ця ситуація викликає занепокоєння серед міжнародної спільноти, оскільки ризик ядерної аварії чи аварії на важливих енергетичних об’єктах під час конфлікту не можна ігнорувати. Порушення норм безпеки на таких стратегічних об’єктах, як Запорізька АЕС, може мати катастрофічні наслідки для навколишнього середовища та здоров’я людей.
Незаконність дій окупаційної влади в Енергодарі
Дії, які здійснює окупаційна влада в Енергодарі та на Запорізькій АЕС, є яскравим прикладом порушення міжнародного права. Втручання в роботу атомних електростанцій, без належної охорони та нагляду, порушує основні принципи ядерної безпеки, закріплені міжнародними угодами. Окрім того, незаконне ув’язнення місцевих жителів за нереальні звинувачення у спробах саботажу або шпигунстві є грубим порушенням прав людини.
Натомість, міжнародні організації закликають до негайного припинення будь-якої діяльності, яка ставить під загрозу ядерну безпеку, а також вимагають від окупаційних властей дотримання норм міжнародного права щодо захисту цивільного населення та інфраструктури.
Перспективи для постраждалих громадян
Для жителів окупованих територій, таких як Енергодар, ситуація є вкрай складною. Вони змушені жити в умовах постійної загрози та невизначеності, а також ризикувати своїм життям, як це сталося з Наталією Шульгою. Вони стають жертвами політичних репресій, які розгортаються під час воєнних конфліктів.
- Окупаційні влади все частіше застосовують тортури та психологічний тиск на людей для отримання необхідних свідчень або для їх примусового залучення до виконання злочинних наказів.
- Продовжується незаконне затримання і судові процеси, що проводяться без належного розслідування або врахування доказів.
- Жителі таких територій стикаються з обмеженнями на пересування, що ускладнює їх здатність шукати допомогу або покинути небезпечні зони.
Роль міжнародної спільноти у вирішенні ситуації
Міжнародні організації та уряди інших країн повинні активно включитися в процеси, які можуть призвести до зміни ситуації на окупованих територіях. Це включає як дипломатичні зусилля, так і підтримку українських громадян у боротьбі за відновлення суверенітету на своїх землях. Тільки за допомогою міжнародної підтримки можна створити умови для відновлення нормальної роботи атомних об’єктів та забезпечення безпеки для місцевих жителів.
Важливо, щоб міжнародна спільнота чітко висловила свою позицію щодо таких актів агресії та порушення прав людини, надаючи Україні необхідні ресурси для відновлення контролю над своїми територіями та захисту своїх громадян.